Стали відомі нові подробиці замовного вбивства полковника СБУ Івана Воронича в Києві. Спеціаліста з українських спецслужб, який відповідав за диверсійні операції в тимчасово окупованих регіонах, розстріляв кілер з азербайджанським паспортом біля під’їзду його будинку 10 липня 2025 року. Поліція згодом затримала виконавця та його спільницю, які були ліквідовані під час спроби втечі. Висновки з цієї ситуації слід робити вже зараз: українським силовикам, які можуть стати мішенню для РФ, не варто проживати за місцем реєстрації, особливо якщо адреса зафіксована в різних реєстрах.
Агентурна група з кримінальних кіл
Деталі щодо вбивства Івана Воронича оприлюднив журналіст Юрій Бутусов у своєму пості на Facebook. За його інформацією, виконанням злочину займалися двоє російських агентів, яких виявили буквально “по гарячих слідах” після вбивства. Бутусов зазначив, що обидва не мали значної цінності для російських замовників і їх країна-агресор не стала би обмінювати.
“Докази їхньої причетності були абсолютно переконливими, оскільки росіяни використовували їх як одноразових. Вони діяли за гроші і не знали нічого окрім замовника. Обидва були ліквідовані під час спроби чинити спротив і втекти. Тепер навіть їхні тіла розсиплються без слідів”, – повідомив Бутусов у Facebook.
Отже, злочинців було двоє, і обидва мали при собі азербайджанські паспорти, хоча насправді були тісно пов’язані з кримінальними угрупованнями в Росії. Виконавцем вбивства став Гулализада Хагані, а організаційним забезпеченням займалася Нармін Гулієва. Останній зміг перетнути кордон з Молдови (пункт в’їзду “Маяки-Удобне”, заїхала 15 травня). А от з Хагані було складніше.
“Оскільки у базах даних українських правоохоронних органів він вже фігурував як мафіозі, йому офіційно відмовили у в’їзді в Україну та заборонили до 2030 року. Таким чином, вбивця опинився і діяв в Україні нелегально”, – розповів Бутусов.
Як Воронич став зручною жертвою
Іван Воронич був не лише полковником СБУ, а й керівником 5-го управління контррозвідки, створеного ще 2015 року для диверсійних операцій на тимчасово окупованих територіях. Під його командуванням знищили десятки найвідоміших командирів російських військ та спецслужб, тому Воронич був бажаною ціллю для ФСБ. Серед його досягнень, за інформацією видання The New York Times, він також був причетний до ліквідації високопоставленого командира сепаратистів, відомого як “Моторола”.
“Останні роки Воронич служив в іншому підрозділі СБУ, проте ворог давно прагнув помсти й залишався серед основних ворогів Росії. Він заслужив високу повагу та нагороди в Україні, завдяки своїм заслугам, а не політичним маневрам”, – зазначив у своєму пості Юрій Бутусов.
В останній час Воронич керував іншим напрямком. За відомостями The New York Times, його підрозділ був “на передовій” під час несподіваної операції, проведеної Україною на території Курської області РФ. Кажуть, він також входив до елітного підрозділу, відповідального за дії в “сірій зоні” на фронті.
Таким чином, полковник Воронич став “зручною жертвою” для ФСБ. Він проживав у квартирі, зареєстрованій у веденні всіх можливих баз даних. Відтак, російські найманці з самого початку знали, де його шукати – усе інше стало справою техніки агентів ФСБ.
“В результаті російські агенти організували спостереження за під’їздом та швидко вистежили офіцера, а далі – організували вбивство. Це вже другий підтверджений випадок організованого замаху російських спецслужб в Києві на державних посадовців під час повномасштабного вторгнення”, – пише Юрій Бутусов.
Кампанія терору посилюватиметься: як їй запобігти
Перший теракт у Києві стався 25 червня 2025 року, коли намагалися підірвати військовослужбовця 12-ї бригади спецпризначення “Азов” зі скутера, начиненого вибухівкою. На щастя, вибухівка спрацювала некоректно, й військовий залишився живим. Це дозволяє зробити висновок, що російські спецслужби посилюють свою кампанію терору в Україні – спроби вбивств мали місце і в інших містах, як щодо військових, так і відомих волонтерів.
“Цілком ймовірно, що широкомасштабні напади та вбивства громадян Азербайджану в РФ пов’язані з тим, що російські спецслужби спонукають деяких осіб до терористичної діяльності проти України”, – припускає Бутусов.
Журналіст вказує на необхідність забезпечити безпеку для офіцерів ЗСУ, Нацгвардії, а також СБУ та інших спецслужб, і відомих громадських діячів. За можливості, їм варто мешкати поза місцями реєстрації та публічно відомими адресами, адже Росія плануватиме нові агентурні групи для знищення. Зокрема, він акцентує на потребі зміни адреси полковника Романа Червінського, який перебуває під домашнім арештом, тому також може стати мішенню РФ.
Крім цього, вбивство надає потужний аргумент групі депутатів, які виступають за закриття всіх даних у відкритих реєстрах. Представник цієї групи Ігор Фріс (“Слуга народу”) вже прокоментував резонансне вбивство, зазначивши, що дії диверсантів можуть загрожувати як приватним особам, так і бізнесу, зокрема, що відповідає за постачання зброї для ЗСУ.
“Коли я півроку б’юся за закриття інформації в базах, мене звинувачують у корупційних інтересах. Але не будемо зупинятись. Як мінімум для юридичних осіб. І не лише тих, що виготовляють зброю. Інакше підсвітимо оборонку, як того хоче ворог”, – зазначив у коментарі під постом Бутусова Ігор Фріс.
Також нардеп зазначив, що російські спецслужби уважно стежать за змінами адрес в українських реєстрах. Він навів випадок, коли новий об’єкт з’явився в реєстрі, а після цього по його адресі ворог влучив в 34 (!) ракети. Це ще один, цілковито вичерпний, на думку Фріса, аргумент на користь закриття реєстрів.
Хроніка подій: від вбивства до ліквідації виконавців минуло 3 дні
Нагадаємо, “Інформатор” повідомляв про те, що 10 липня у Голосіївському районі Києва було вбито полковника Служби безпеки України. Спецслужба підтвердила втрату, а поліція розпочала розслідування, оголосивши план “Перехоплення”.
У неділю, 13 липня, поліція повідомила про встановлення особи двох кілерів, причетних до вбивства Воронича, а також їх ліквідацію через опір. Зловмисники, за інформацією правоохоронців, отримали завдання вбити полковника СБУ від російських спецслужб, які надали їм дані про місцезнаходження, де в Україні прихована зброя. Після виконання злочину обидва спробували сховатися на Київщині.
