Україна тільки-но почала активно говорити та налагоджувати зв’язки з Південною Кореєю щодо постачання зброї, як в країні почалася серйозна криза через тимчасове введення воєнного стану. Президента Юн Сок Йоля, який має (відносно) проукраїнську позицію, можуть усунути з посади, а влада після виборів може опинитися в руках опозиції. В результаті ситуація з постачанням зброї Україні, яка й без того була проблемна, погіршилася. Що саме варто очікувати і як на цей розвиток подій можуть вплинути США, розповіли Інформатору політологи.
Південна Корея та зброя для України
Україна прагне отримати озброєння від Південної Кореї, яка вважається одним з найбільших виробників та експортерів зброї. Сеул уклав великі та вигідні оборонні угоди з низкою держав, але Україні надає тільки нелетальну допомогу, адже законодавство цієї країни забороняє експорт озброєння у зони бойових дій.
Після розгортання військ КНДР у війні на боці Росії південнокорейські високопосадовці сигналізували, що можуть переглянути свою політику з надання летального озброєння Україні. Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим навіть вирушила до Південної Кореї домовлятися про контракти. 27 листопада український міністр зустрівся з президентом Південної Кореї Юн Сок Йолем.
Втім поїздка результатів не принесла – Сеул не змінив свою позицію щодо військової допомоги. Сталося це навіть попри те, що Київ просив продати озброєння, а не поставити його безплатно.
Київ, зокрема, пропонував закупити нелетальну зброю – зенітні ракетні комплекси Cheongung, радіолокаційні системи для протиповітряної оборони й контрбатарейної боротьби. Як повідомляв південнокорейський телеканал SBS, уряд Південної Кореї оголосив, що через високий попит і експортні зобов’язання постачання систем Cheongung раніше 2030 року є неможливим. Також у Південної Кореї відсутні у наявності запаси танків K2 та самохідних артилерійських установок K9 для експорту, які цікавили українську сторону.
За даними телеканалу, попри урядову відмову, кілька південнокорейських оборонних компаній отримали контакти української делегації. Однак Міноборони Південної Кореї закликало компанії утриматися від самостійного обговорення угод із Києвом.
Варто нагадати, що під тиском США та інших західних країн Південна Корея вже постачала Україні зброю – опосередковано через треті країни, зокрема через Сполучені Штати. Так, Сеул передав США 550 тисяч 155-мм снарядів для заміни боєприпасів, які ті відправили в Україну. Завдяки цій схемі непрямий внесок Південної Кореї у постачання артилерійських боєприпасів став більшим, ніж усіх європейських країн, разом узятих. Крім того, Південна Корея дозволила експорт в Україну своїх компонентів зброї, які входили до польських гаубиць Krab. Таким чином були знайдені шляхи уникнути негативних наслідків як для Південної Кореї, так і особисто для президента Юн Сок Йоля.
Йоль за поставки, але на його рішення впливає не тільки закон, а ще народ та опозиція
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль ще до оголошення воєнного стану, який діяв шість годин 3 грудня, мав рекордно низькі рейтинги через внутрішні скандали, писало в листопаді видання Reuters. Він стикнувся з протестами південнокорейської громадськості через ідею озброїти Україну. 27 листопада, у день візиту Рустема Умєрова, навіть відбувся мітинг проти допомоги Україні.
“Ні уряду Південної Кореї, який планує постачання зброї в Україну”, – з такими плакатами зустрічала українську делегацію невелика група протестувальників, яка зібралася біля офісу Юна в столиці.
Як свідчать опитування, більшість південнокорейців розглядають посилення військових зв’язків між КНДР та Росією як загрозу. Але все одно 82% з них виступають проти надсилання військової допомоги Україні, включаючи зброю. Громадськість Південної Кореї зосереджена на негативних сторонах прямої участі країни в конфлікті.
Також на уряд Південної Кореї чинить тиск головна опозиційна Демократична партія. Загалом південнокорейське суспільство та опозиція бояться втягування у проксі-війну з КНДР на території України та погіршення відносин із Москвою, що може призвести до загострення ситуації на Корейському півострові.
Як писало Reuters, за словами експертів, попри більшість Демократичної партії в парламенті, президент Південної Кореї міг би обійти законодавство, щоб поставити летальну зброю іншій країні. Але 4 грудня опозиційна Демократична партія країни оголосила, що планує звинуватити президента Юна Сок Йоля у державній зраді та запустити процедуру імпічменту. На додачу протестувальники по всій країні вийшли на вулиці з вимогою відставки глави держави.
У відставку вже подали міністр оборони Кім Йон Хьон, начальник штабу та інші високопосадовці. Саме Кім Йон Хьон запропонував президенту оголосити в країні воєнний стан, він просив вибачення за те, що викликав занепокоєння громадськості.
Саме через діяльність опозиції президент Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду “антидержавною діяльністю”. Юн також заявив, що такий захід необхідний для відновлення “верховенства права” в країні й пообіцяв “викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили”.
Тектонічні зсуви у Південній Кореї: яке рішення щодо зброї чекати Україні?
“Події в Південній Кореї відбуваються доволі таки драматично. Президент Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан, звинувативши опозицію в симпатії до Північної Кореї та паралізуванні роботи уряду”, – заявив в коментарі Інформатору кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Він наголосив, що можуть відбутися тектонічні зсуви в цій державі. Відповідно, можуть бути нові вибори.
“Тим не менш, нам важливо, щоб співпраця між Сеулом та Києвом збереглася… Південна Корея не надала нам якихось типів озброєння, не було підписано навіть контрактів і тому подібне. Поки що ситуація в нас більше стосується тих сфер, які не є мілітарними. Хіба що військовий аспект в нас може бути в контексті протидії КНДР, в тому числі задіювання північнокорейських військ на боці РФ у війні проти України. Але південнокорейці виступають радше як радники, перекладачі, пропагандисти, щоб північнокорейці здавали зброю, також дають консультації щодо тактики ведення бойових дій. Цим і обмежується”, – сказав Желіховський.
Експерт наголосив, що Південна Корея очікує на прихід до влади Дональда Трампа. Від його дій будуть залежати й дії Сеулу.
“Чи зміниться ситуація надалі? Важко сказати. Всі рішення, які прийняті офіційним Сеулом, вони прийняті з огляду на ситуацію в Сполучених Штатах Америки, а там в очікуванні приходу до влади Дональда Трампа. Вже, власне, від його рішень, буде залежати те, якими будуть дії Південної Кореї”, – заявив Станіслав Желіховський.
Якщо говорити, що очікувати, якщо буде зміна ситуації чи подальша криза, то за приклад експерт навів військову співпрацю між Польщею та Південною Кореєю. Польща вже активно закуповує військову техніку, яка має дуже непогані характеристики.
“Тому Україна хотіла б і собі отримати такі контракти”, – каже Желіховський.
Він нагадав, що віцепрем’єра й очільника Міністерства національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша спитали, що очікувати, і він запевнив, що навіть через невизначену ситуацію в Південній Кореї ніщо не загрожує співпраці та виконанні контрактів. Польща послідовно закуповує різну техніку. Було запевнення, що виконанню контрактів ніщо не загрожує.
“Тобто, по аналогії ми можемо припустити, що нашій (теперішній – ред.) співпраці ніщо не загрожує… Будемо бачити та спостерігати, як надовго затягнеться криза. Хоча не виключаю, що за дуже короткий проміжок часу може відбутися зміна влади. Відтак можемо очікувати на зміну політичного ландшафту, а яким він буде, то вже буде вирішувати південнокорейський народ”, – підсумував Станіслав Желіховський.
Віктор Каспрук, політолог, політичний аналітик, журналіст-міжнародник вважає, що ситуація з постачанням зброї з Південної Кореї буде заморожена у будь-якому разі (незалежно від того залишиться Юн Сок Йоль на посаді, чи його усунуть – ред.). В коментарі Інформатору він розповів, що так буде принаймі до того часу, доки пост президента Сполучених Штатів остаточно займе Дональд Трамп.
“Дуже схоже, що і президент і, можливо, частина південнокорейського парламенту вибрали таку очікувальну позицію. Вони не хочуть підставлятися, бо розуміють, що будь-яке рішення Дональда Трампа залежить від його настрою, або що йому порадить його найближче оточення. Тому мені здається, що ця очікувальна позиція, чи залишиться Йоль при владі, чи його вдасться усунути від посади, рішення не буде позитивним для України. Еліти Південної Кореї вичікують. Якщо дасть добро оточення Трампа, тоді вони можуть щось почати давати Україні… Ми тривалий час сподівалися на наших союзників, які нам допомогали в пів міри. В такому разі ми будемо чітко знати, що Південна Корея нам не буде допомагати, а орієнтуватися на Європу і намагатися отримати від Сполучених Штатів ту підтримку, яка була при Джо Байдені”, – пояснив політолог.
Про вплив США на рішення Південної Кореї заявив і політичний аналітик Олександр Кочетков. Він наголосив, що Південна Корея – один з найкращих виробників зброї. Україна дуже зацікавлена, щоб вона допомогла у цьому сенсі, бо “в них є і ракети, і бронетехніка, і снаряди”.
“Чвари, які там виникають, не дуже впливають на цей процес. Буде впливати позиція Сполучених Штатів, які є гарантами безпеки Південної Кореї. Якщо вони будуть наполягати на допомозі, то Південна Корея дасть”, – заявив експерт.
Кочетков наголосив на ще одному нюансі, який цікавить і владу країни й опозицію – це підвищення обороноздатності. Південна Корея може захотіти бути на рівні з КНДР.
“Їхня логіка така: якщо Північна Корея безпосередньо включається у військові дій на території України, бере участь в боях, використовує власну техніку та солдат, то КНДР фактично буде набиратися військового досвіду, якого Південна Корея не має, це досвід сучасної війни. От якщо це буде зафіксовано, поки що зафіксовано наявність північнокорейців на території Росії, участь безпосередньо в боях не зафіксовано, тобто реального жодного вбитого чи полоненого нема. Якщо це станеться, от тоді у власних інтересах Південна Корея буде посилати зброю, відповідно, вчитися цій війні, щоб бути на рівні з Північною Кореєю”, – каже Кочетков.
