Залежність Росії від Китаю стає все помітнішою, в той час як обсяги торгівлі між цими двома країнами вже дев’ятий місяць підряд демонструють спад. Ціни на енергоносії знижуються, попит падає, а логістика стикається з серйозними проблемами, в результаті чого російські доходи зменшуються на очах. Мова йде не про мільйони, а про десятки мільярдів доларів.
Згідно з інформацією Служби зовнішньої розвідки України, товарообіг між Росією та Китаєм за період січень-вересень 2025 року скоротився до $163,6 млрд, що приблизно на 10% менше в порівнянні з минулим роком. Поставки з Китаю в РФ зменшилися на 11,3% (до 73,6 млрд доларів), в той час як російський експорт до Китаю впав на 7,7% (до 90 млрд доларів).
Ціна на нафту марки Brent також знизилася, і це призвело до зниження вартості російського енергетичного експорту до Китаю. Загальна сума становить мінус 18,9%, або 14 млрд доларів за дев’ять місяців. Фізичні обсяги поставок нафти зменшилися на 8,1%, але в грошовому вираженні падіння виявилося ще глибшим – майже 21%.
Цікаво, що після того, як китайські виробники активно постачали автомобілі до РФ у 2024 році, попит раптом упав. Продажі зменшилися більш ніж удвічі, загальний спад склав 56%, і російські дилери опинилися у надзвичайній ситуації з непроданим товаром.
Осіння логістична криза на кордоні між Китаєм та Казахстаном створила серйозні проблеми для російського імпорту. Виникли величезні черги з вантажівок, мали місце численні збої в постачаннях, а витрати на перевезення стрімко зросли. Вартість залізничних перевезень піднялася на 25% (до 5 тисяч доларів), а автоперевезення – на 35% (до 15 тисяч за вантажівку).
В умовах цього розвитку подій кілька морських операторів, зокрема CStar Line з ОАЕ та китайська STF Shipping, скоротили частоту рейсів до російських портів через зростаючі фінансові ризики та побоювання потрапити під санкції.
“Залежність російської економіки від експорту енергоносіїв і металів, які в основному постачаються до Китаю, робить цю економіку все вразливішою до коливань попиту на китайському ринку і поглиблює залежність від Пекіна”, – зазначають аналітики.
Взаємини між Китаєм і Росією
Нагадаємо, зустріч Володимира Путіна з лідерами Китаю, яку Москва намагалася представити як великий успіх у сфері енергетики, закінчилася без реальних результатів. Незважаючи на гучні заяви з російської сторони, офіційний Пекін не підтвердив угоду щодо будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2”.
Китай не прагне до повної перемоги Росії у війні проти України, проте також не допустить її остаточної поразки. Пекін переслідує значно глибші цілі: йому вигідно, щоб конфлікт тривав якомога довше.
Основна мета Китаю – максимально виснажити і ослабити Росію, що з часом вигідно для піднебесної.
