Держдепартамент США оновив рекомендації для громадян щодо подорожей в Україну. Дев’ять областей – Волинська, Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Рівненська, Хмельницька та Житомирська – віднесені до третього рівня небезпеки, що означає “рекомендовану обережність”. Київ до цього переліку не входить як і решта територій, які залишаються у зоні четвертого рівня, де поїздки взагалі не рекомендовані через високий ризик.
Рішення Держдепу викликало хвилю обговорень. У той час, коли Україна залишається під постійною загрозою ракетних ударів, виникає запитання: чому саме ці регіони вважаються відносно безпечними? І чи є зв’язок із розташуванням атомних електростанцій у Хмельницькій і Рівненській областях у двох з зазначених регіонів. Дізнавалися, що з цього приводу думають експерти.
Чому ці області?
Військовий аналітик Петро Черник пояснює, що важливу роль відіграє географічна віддаленість цих областей від кордонів із Росією та зон активних бойових дій. Він додає, що перелік областей скоріше пояснюється обчислювальними механізмами щодо виявлення ворожих ракет у небі.
“Кожні 10 км, які пролітає ракета, вона перебуває довше у повітрі. Це означає, що її в рази легше обчислити й перехопити – каже Черник. – Чим далі ракета летить, тим більше алгоритмів можна застосувати для її знищення. Елементарно просто: наприклад, між Сумською і Львівською областями приблизно 700 км. Отже центральні й західні регіони України логічно визначені найбільш безпечними. Бо ті 700 км, що ракета летить, вона стає кращою ціллю і її легше зрозуміти, ніж тоді, коли вона тільки заходить в Україну”, – пояснив Черник.
Водночас експерт зазначає, що абсолютної безпеки навіть у цих регіонах бути не може. Навіть найпотужніші системи протиповітряної оборони, такі як “Залізний купол” Ізраїлю, іноді пропускають удари.
“На 100% ніколи не буває так, щоб небо закрилося. Не буває. Найкраща система ППО у світі – в Ізраїлі. І навіть вона в жовтні минулого року пропустила масовану ракетну атаку. Людський чинник присутній завжди. Чи коректно будуть обчислювати ракету у межах навіть цих зазначених 9 областей”, – ставить він риторичне запитання.
Чи існує зв’язок переліку безпечних регіонів із розташуванням АЕС на двох з них?
Хмельницька та Рівненська області, де розташовані атомні електростанції (2 і 4 енергоблоки відповідно), увійшли до списку відносно безпечних регіонів. Деякі коментатори припускають, що це пов’язано з небажанням росіян ризикувати нанесенням ударів по об’єктах, які можуть викликати міжнародну катастрофу. Експерт з атомної енергетики Людвиг Литвинський підтверджує, що ворог утримується від ударів безпосередньо по енергоблоках.
“Показово те, що навіть місії МАГАТЕ розташовані на ключових точках навколо атомних станцій. І це було якось сприйнято ворогом. Оскільки він добре розуміє дуже просту річ: кожна палка має два кінці. І якщо сильно вдарити по одному кінцю, то другий тобі в лоба заїде, мабуть що так. Тобто скоріш за все, найближчим часом серйозних загроз безпосередньо атомним блокам все ж таки не буде”, – зазначив Литвинський.
Однак він підкреслив, що ризик залишається, особливо для Південноукраїнської АЕС, яка знаходиться ближче до зони бойових дій.
“Тим не менш, якусь засторогу ворог все-таки відчуває. Оскільки ми не самі, не тільки ЗСУ, а й весь світ, не буде мовчати через загрозу ведення військових дій безпосередньо на майданчику атомних станцій”, – додав він.
Чутки про домовленості щодо забороти ударів по об’єктах енергетики
На тлі відсутності масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі останнім часом, виникли чутки про нібито домовленості між сторонами конфлікту. Проте Петро Черник категорично відкидає цю версію:
“Конспірологія, звісно, іноді має право на життя. Інколи в тому темному світі, звичайно, відбуваються серйозні речі. Але війна екзистенційного порядку. Противник намагається нас знищити. Роздування аргументації про нібито домовленості руйнується тим, що наші системи завдали комплексного удару по їх системах – тих самих спиртових заводах. Спиртзавод – це енергетика чи ні? – Частково, так. Бо до палива додається величезна кількість речовин, які саме виробляються зі спирту”, – пояснює нам Черник.
Він також зазначив, що оцінка щодо того, що є якийсь договорняк про нібито заборону ударів по енергетиці, є невірною ще й тому, що ворог, навпаки, накопичує бойовий потенціал. У ЦПД також існують побоювання, що імітаційні пуски останніх днів можуть бути тренуванням або тестом перед великомасштабною операцією.
“Ворог хоче запустити якомога більше [ракет]. Бо останній коефіцієнт додавання ракет і Шахедів був десь 90+% Це космічний показник!”, – не виключає версію підготовки РФ до масованого удару Петро Черник.
Економічна складова: сигнал для інвесторів
Військовий експерт Петро Черник також звертає увагу на економічний аспект. Бо визначення регіонів як відносно безпечних може бути сигналом для іноземних інвесторів, зацікавлених у співпраці з Україною.
“Ми живемо у капіталістичному світі, і це також важить. Україна – величезний хаб, просто гіганський – як транспортний, так і в тій частині, яка стосується сільского господарства (зернобобових). Є куди вкладатися. Вже не кажучи про воєнно-промисловий комплекс. Світові гіганти, такі як Rheinmetall, Lockheed Martin, BAE Systems дали сигнал, що готові тут будуватися. Також треба розуміти, де вони будуть будуватися”, – окреслив ще один аспект щодо зазначених регіонів Черник.
Підсумуємо, що хоча рішення Держдепу щодо зниження рівня небезпеки у дев’яти областях має обґрунтовану логіку, абсолютної безпеки навіть там не існує. Географічна віддаленість, потужність ППО та міжнародна увага до стратегічних об’єктів, таких як АЕС, зменшують ризики, але не усувають їх повністю.
Розгляд України як перспективного інвестиційного майданчика у західних областях може слугувати додатковим фактором для оптимістичних прогнозів. Проте жодні чутки чи конспірологічні теорії не можуть виключити необхідність бути обережними у нинішніх умовах. Особливо тоді, коли Росія продовжує запускати ракети з Шахедами на низьких висотах, деколи імітуючи масовані ракетні атаки з метою вплинути на психологічний стан українців.
