Ніч з 6 на 7 листопада 2024-го була для Києва непростою. Над містом впродовж 8 годин в усі сторони літали ворожі БпЛА, їхні уламки, а, можливо, й цілі безпілотники влучали в об’єкти в п’яти районах столиці. Важливо передовсім те, як ворогу вдалося “пробити” протиповітряну оборону столиці, адже подібні ситуації, хоча й не такі масштабні, вже траплялися, починаючи з вересня. Та Інформатору вдалося знайти відповідь на запитання, як саме безпілотники опиняються над Києвом.
Одна з наймасовіших атак на Київ
Повітряні сили повідомили, що загалом по країні з 6 на 7 листопада Сили ППО збили 74 зі 106 ударних БпЛА типу “Shahed”, а також БпЛА невстановленого типу. Ще 25 безпілотників були “локаційно втрачені” у різних регіонах. Києву, кажуть у міській військовій адміністрації, з усієї кількості Шахедів дісталося близько третини: на підступах до столиці та над самим містом знешкодили понад 30 літальних апаратів.
“Це була одна з наймасованіших атак на Київ, тривога тривала 8 годин. Столиця була атакована безпілотниками, вони заходили групами, і потім розділялися. Прямували з різних напрямків, заходили на місто на різних висотах – як дуже низьких, так і значних”, – повідомив речник КМВА Михайло Шаманов в ефірі “Новини LIVE”.
Власне, маневрування на різних висотах кияни відчули на собі. Останні декілька тижнів проліт ворожих безпілотників чутно на наднизьких висотах, а дехто з містян навіть зняв проліт БпЛА просто над дахами будівель. Відтак, Шахеди запускають на висоті 30-40 метрів над землею – у цьому, виявляється, є частина підступного задуму ворога.
Хитрують, формуючи “зграї” Шахедів та змінюючи висоту польоту
Про особливості осінніх атак, що дозволили ворожим дронам проходити декілька ліній оборони ППО столиці, Інформатору розповів авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань КБ “Антонов” Костянтин Криволап. За словами фахівця, російські військові здатні маніпулювати декількома змінними факторами, що, за задумом, має допомогти обходити українське ППО. Перший з них – зміна висотності (власне, про це каже й Михайло Шаманов).
“Адже земля кругла, і, якщо об’єкт летить низенько, на великій відстані його складно побачити: то видно, то ні, як “маяк”. І якщо на великій висоті Шахеди добре виявляються, і там їх можна дістати ракетами (стрілецька зброя неефективна), то на низькій це зробити складніше. Я вже декілька разів піднімав тему організації прив’язних аеростатів, на яких буде одночасно і радіотехнічна розвідка, і можливість локаційного виявлення”, – каже Інформатору Костянтин Криволап.
Другий фактор – зміна порядку випуску БпЛА в український повітряний простір. Раніше, каже фахівець, супротивник випускав Шахеди один контейнер за іншим (в одному містяться 5 безпілотників). Зараз формують “зграї”, причому у кожній може бути й 10, і 15 апаратів.
“А щоб зробити “стаю” ефективнішою, додають до неї фальш-цілі. Наприклад, “Гербери” (є більш спрощеною та дешевшою версією Shahed-136 – Ред). В них немає заряду, вони втричі менші, розміром лише 1,2 метри, а виробляє їх завод “Гастелло” (Мінськ – ред.)”, – розповідає авіаційний експерт.
Третім фактором є організація атаки кількома хвилями. Тут росіяни вдаються до декількох хитрощів: у першій хвилі посилають до 40-50% фальш-цілей, її застосовують, аби розрядити українське ППО та виявити його елементи. Дрони у першій хвилі є “камікадзе” в прямому сенсі, вони майже не захищені від засобів РЕБ (серед цілої “зграї” може бути лише дві “Комети” – це антени, що з’єднують БпЛА з супутником і зменшують ефективність українських засобів РЕБ).
“У другій хвилі вже менше фальш-цілей, там вже застосовують корекцію маршрута. У ній, як розраховує ворог, вже деякі БпЛА можуть і вижити. Слідом йде вже третя хвиля – тамтешні БпЛА скеровані вже на конкретні цілі, і її направляють з розрахунку, що певний відсоток Шахедів дійсно пройде нашу оборону. Тому в другій та особливо третій хвилях стоїть вже більше антен “Комета”, щоб підвищити їхню спроможність”, – каже Костянтин Криволап.
Як вдосконалили “базові” Шахеди
При цьому супротивник вдосконалив безпілотні апарати від моменту, коли отримав ліцензію на їхнє виробництво. Нині, розповідає Криволап, є вже три чи чотири різновиди Шахедів: зараз їхнє виробництво вже відпрацювали на заводі у Єлабузі (Татарстан), а з літа 2023-го почали виробляти на заводі “Купол” в Іжевську.
“До платформи Шахеда, “оригіналу”, додали модифікації. Фюзеляжі почали “штопати” з композитів – на тому ж-таки “Куполі” у РФ виробляють ЗРК Тор-1, до цього – “Осу”, непоганий, хоч і старий комплекс. Там же роблять пускові туби для ракет “С-300” та “С-400″, і контейнери для перевезення ракет із композитних матеріалів, тобто, ця технологія в них вже відпрацьована. І з радіочастотними технологіями проблем немає. А от з конструкторами – проблема: КБ їм не вистачає. Але росіяни їздили в Китай, і тепер звідти їм допомагають з двигунами та комплектуючими – так, майже на усіх Шахедах встановлені саме китайські двигуни”, – зазначив Криволап.
Наслідки нічної атаки на Київ та масштабні затори
Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що внаслідок атаки російських безпілотників по Києву в ніч на 7 листопада в п’яти районах столиці попадали уламки. Виникли пожежі, горіли гаражі, житлові будинки, підприємство, медцентр та бізнес-центр. Є щонайменше двоє потерпілих.
Водночас ми писали, що в столиці утворилися масштабні затори після нічної атаки “Шахедами” та повітряної тривоги. Оборонці міста відкрили рух столичними мостами, проте на під’їздах до Дарницького мосту, а також Північного мосту утворилися довжелезні затори. Схожа ситуація і в метро: потяги їдуть через обидва метромости переповненими, оскільки за декілька годин утворилися справжні “живі черги” з киян, хто бажає потрапити на роботу з лівого на правий берег.
