Недавні зміни, що дозволили молоді виїжджати за кордон, а літнім людям служити в ЗСУ, викликали активні дискусії. Військовий експерт Ігор Романенко зазначає, що такий підхід послаблює армію та країну. З його точки зору, стратегічно правильніше було б задіяти юнаків на “трудовому фронті”, а мобілізацію проводити комплексно та справедливо.
Одним із провідних критиків останніх рішень керівництва став військовий аналітик Ігор Романенко. Він вважає, що молодих людей потрібно скеровувати на роботу на заводах, а не за кордон. Про це він заявив у коментарі.
Романенко рішуче виступив проти набору на контракт чоловіків старше 60 років. На його думку, таким чином влада намагається приховати свої помилки, адже замість масового залучення молоді 18-22 років, їй дозволили залишати країну. Експерт пропонує альтернативний підхід.
“Під час Другої світової війни у США та Великій Британії молодь активно залучали до роботи на підприємствах ВПК. Натомість у нас дозволили молодим і сильним хлопцям просто виїжджати за кордон. Я вважаю, що це є значним стратегічним послабленням для безпеки та оборони держави”, – підкреслює генерал-лейтенант.
Він вважає, що робота на оборонних заводах дозволила б молодим чоловікам приносити користь країні, не піддаючись смертельним ризикам на фронті.
“Мобілізація потребує примусу”
Романенко визнає, що старші військові можуть підсилити армію завдяки своїй дисципліні та відповідальності. Однак, за його словами, тримати оборону тільки на добровольцях небезпечно.
“Я вважаю, що є громадяни, які прийдуть до війська за власним бажанням, без примусу. Такі особи є навіть серед тих, кому більше 60 років. Але, як показує світовий досвід, це бажання привабливе лише на короткий термін — максимум на пів року, оскільки постійні ризики, смерті та поранення швидко згасають їхній ентузіазм. Тому до процесу мобілізації повинна бути належна державна керованість з механізмами примусу — мобілізувати всіх для захисту інтересів більшості. А інтерес більшості повинен полягати в захисті свого народу та держави, що дозволяє зміцнити армію, тоді як вже допущені стратегічні помилки її послаблюють”, – зазначив він.
Чому з “діда” не вийде штурмовик
За словами експерта, розподіл сил у війську повинен бути справедливим і відповідати можливостям людей.
“Чесно кажучи, мобілізація чоловіків старше 60 років принесе армії невелику кількість додаткового ресурсу. Ми зможемо зміцнити окремі підрозділи, але як можуть воювати чоловіки 60+ у штурмових бригадах? Я б хотів почути їхні аргументи”, – сказав Романенко.
Він також додав, що армія під час війни помітно постаріла: середній вік військовослужбовців зріс з 42 до 45 років. Отже, набір осіб старше 60 років не здатен суттєво змінити ситуацію.
Три кроки для порятунку мобілізаційної системи
Генерал-лейтенант підсумував, що влада України має ухвалити стратегічні рішення. Без них мобілізація надалі залишиться хаотичною:
“По-перше — це повна та справедлива мобілізація. По-друге — перехід економіки на військові рейки, що означає, що якщо молодь не хочуть надсилати на фронт, її можна залучити до роботи на оборонних підприємствах. По-третє — зміна законодавства щодо посилення відповідальності військових і цивільних у питаннях захисту держави.”
Контракт для 60+ і мобілізація: нюанси
В Україні затвердили можливість підписання контрактів на військову службу для чоловіків старше 60 років. Вступ можливий лише на добровільній основі, після проходження медичної комісії та затвердження конкретною частиною. Про це у своїх повідомленнях вказав секретар парламентського комітету з національної безпеки.
Одночасно система “Оберіг” автоматично ставить на військовий облік чоловіків у віці від 17 до 25 років — їм більше не потрібно особисто відвідувати ТЦК, адже дані синхронізуються з іншими державними реєстрами.
