У Слов’янську, який майже не щодня обстрілюють російські війська, місцева адміністрація раптово розпочала оновлення парків і впорядкування території. Мешканці засняли на відео, як робітники оновлюють паркани та ремонтують цегляні забори. Це все нагадує мешканцям покровські троянди, які висаджували в сусідньому донецькому місті, незважаючи на загрозу вторгнення окупантів і більш нагальну потребу у будівництві фортифікацій для ЗСУ.
Серед містян розгорілися жваві дискусії щодо доцільності витрат на благоустрій у прифронтових містах. Такий ентузіазм комунальників та робітників сфери благоустрою порівнюють зі схожою ситуацією в інших містах. Наприклад, в Покровську замість посилення захисних споруд, також висаджували троянди та фруктові дерева.
“Ремонти парканів, фонтанів та інших споруд у прифронтових населених пунктах – складне питання, яке викликає зухвалі дискусії та обговорення серед українців. Слов’янськ – не виняток”, – пишуть в пабліках.
На тлі складної ситуації на фронті жителі Слов’янської області переважно критикують міську адміністрацію за непріоритетні витрати. Аналогічні настрої панують і в інших містах України. Нагадаємо акції протесту у Києві, Одесі та Житомирі, де активісти вимагали направити бюджет благоустроїв на потреби оборони. У Києві, наприклад, протестувальники облили червоною фарбою сходи міської адміністрації, виступаючи проти фінансування неактуальних проєктів у воєнний час.
Військові підтвердили проблему відсутності фортифікацій
Заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін пише, що жодна бригада ще не стала на завчасно підготовлені позиції. Більшість існуючих сьогодні “фортифікаційних споруд” побудовані підрозділами, які опинились на певних ділянках – тобто безпосередньо піхотинцями у себе під ногами. А ті що були підготовлені заздалегідь, як правило, непридатні для тримання оборони на цих рубежах.
“Нам необхідна підготовка, з урахуванням сучасних правил, лінії фронту, створення буферних зон, ешалонування, можливість відходити на завчасно облаштовані позиції. А не оце все”, – написав він.
Він додав, що найбільш пріоритетним з завдань вважає аудит організації інженерно-фортифікаційних робіт, використання інженерних військ, підходу до цього напрямку. Бо якісно облаштовані фортифікаційні споруди рятують життя. А [погано] облаштовані – тобто такі, як у нас – “вбивають наших людей та допомагають просуватись ворогу”. Ось план Жоріна з трьох пунктів:
- Ми маємо планувати інженерно-фортифікаційні роботи. Укріплена лінія оборони має бути підготовлена завчасно. Війська на кожній ділянці фронту повинні знати, куди вони можуть відійти, де зупинити ворога й тримати сплановану міцну оборону.
- При будівництві обовʼязково потрібно брати до уваги думки підрозділів, які знаходяться на лінії зіткнення. Не можна взяти і по якійсь лінії на карті вказати, де зводити фортифікації. Це не просто не допомагає – це заважає! Сучасні правила передбачають зведення фортифікацій виходячи з аналізу даних дронів, розвідки і тд.
- Сучасне маскування інженерно-фортифікаційних споруд сильно відрізняється від того, що було раніше. Самі підземні ходи, їх перекриття, форма, очистка території перед позиціями – все це треба враховувати. Фортифікації – це не просто взяти і викопати [погану] траншею.
Які ще витрати українці назвали неактуальними
Українці підписали петицію щодо переспрямування коштів, призначених для телемарафону, на фінансування закупівлі дронів та пікапів для ЗСУ. У відповіді Кабміну зазначили, що телемарафон є частиною протидії агресії РФ в інформаційному просторі. До того ж забезпечення інформаційної безпеки є частиною державної політики.
Українці і раніше обурювалися закупівлями, які влаштовувала влада під час війни. Яких тендерів тільки не було – від купівлі барабанів в київські укриття за майже мільйон гривень до закупівлі тренажерів на 1,5 млн в маленьке село під Краматорськом.
Один зі скандалів виник навколо закупівлі курток для ЗСУ. Міноборони України звинуватили в тому, що замість зимових курток нашим військовим придбали літні. Та ще й за завищеною втричі ціною. Цей конфлікт коштував Резнікову крісла голови Міноборони.
Укрзалізниця також потрапляла у скандал через закупівлю машин для миття підлоги на вокзалах. Нагадаємо, що компанія купила 49 приладів Karcher по 171 тисячі гривень. Вартість обраної моделі у мережі коливається від 96 до 109 тисяч гривень. Тому йдеться про можливу переплату в 3,5 мільйона гривень на їх закупівлі.