На Покровському напрямі українські війська постійно стикаються із необхідністю вести зустрічні лобові бої з окупантами – і тільки так вдається подекуди зупинити їх. Це не найефективніша тактика оборони. Росіяни продовжують наступ на Донбасі, бо головні проблеми ЗСУ на цій ділянці фронту – хаос, відсутність об’єктивної інформації та чіткого командування – не вирішуються. Наразі незрозуміло, як ЗСУ збираються припинити тут просування росіян у напрямку Дніпропетровської та Запорізької областей.
Про це головний редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов 4 грудня розповів під час стриму щодо ситуації на фронтах Донбасу. За даними Бутусова, на напрямку Покровськ – Мирноград – Велика Новосілка Донецької области ворог продовжує наступальні дії, має просування і вже дуже близько до кордонів з Дніпропетровською областю На жаль, це просування окупантів відбувається тривалий час.
“Очевидно, що причина тому – це управлінські й організаційні проблеми в командуванні оперативно-тактичного угрупування (ОТУ) “Донецьк”, яке відповідає за цей напрямок і не здатне організувати фронт, незважаючи на те, що на напрямок перекинуті резерви, і це не одна бригада, йде ще поповнення”, – наголосив журналіст.
Ситуація під Покровськом та важки бої
Бутусов з’ясував, що зараз ведуться бої за селище Шевченко під Покровськом. Є також просування ворога на деяких напрямках на Покровську-Мирнограді.
“Ворог б’ється, б’ється в нашу оборону і пройти їм не вдається. Так, наприклад, вони не можуть вийти з Новогродівки на Мирноград, на Покровськ. Але важкі бої зараз йдуть за селище Шевченко”, – каже він.
Шевченко знаходиться поруч з Покровськом, трошки південніше. Ворогу, за інсайдом Бутусова, вдалося зайти в селище. Зараз йдуть бої за контроль населеного пункту.
“Ворог розширяє зону прориву. Але ж як їм вдалося? От вони зайшли абсолютно без спротиву. Закріпились там на нашому опорному пункті, який був перед тим виритий. І абсолютно не зайнятий військами. Знов не було вчасно повідомлено підрозділи. Знов зустрічний бій. Знов треба терміново рятувати обстановку. І зазнавати втрат, яких можна не зазнавати, якщо є управління, організація”, – пояснив Бутусов.
Він запевнив, що якщо запитати генералів, які керують фронтом, вони нібито “знають всі назви, загрози, де який підрозділ стоїть”. Але, підкреслив журналіст, вони це знають лише по паперах та рапортах, проте не вивчають абсолютно реальну обстановку та не спілкуються з командирами батальйонів. Це вносить плутанину до наказів та створює проблеми.
“Бачимо всюди одні й ті самі причини: дзвониш розбиратись з обстановкою, і там просто суміш військ, без управління, без взаємодії. Один батальйон приданий іншій бригаді, змінює одна полоса іншу полосу, і повний хаос. Така сама ситуація із селищем Новий Комар – спробуй дізнатись, хто там керує. Одна бригада, один батальйон підпорядкований іншій бригаді, а поруч інша бригада, яка була на цьому напрямку, її перемістили, переставили туди іншу бригаду. Ну це просто абсурд”, – додав Бутусов.
Брехня в доповідях веде до трагедій
Причина в організаційних і управлінських провалах ЗСУ, про яки каже Бутусов, на його думку – це суцільна брехня. Брехня спотворює реальну обстановку, це веде до прийняття неправильних рішень, а далі – сиплеться оборона.
“Брехня в доповідях починається з військового керівництва – не від солдатів чи командирів батальйонів. Ця брехня виникає тому, що командування ОТУ або не може донести адекватну обстановку вищому командуванню, або не здатне це зробити. В результаті вище командування так само робить цілу низку помилкових рішень, і у нас йде провал за провалом”, – стверджує журналіст.
Журналіст стверджує, що кадрові рішення щодо офіцерів часто приймаються окремими командувачами у відповідному ключі. В першу чергу звільнюють тих, хто дає правдиву (але незручну) інформацію.
“Бо вони вважаються панікерами, а ті, хто сидять, кажуть: “Є! Так точно!” і підписують будь-який наказ, посилають людей – вони хороші. Їх тримають на посадах місяцями”, – наголощує він.
Така ситуація породжує страх перед командуванням, пояснює Бутусов. І, звичайно, веде до того, що офіцери починають щось недомовляти чи спотворювати ситуацію.
“Потім виявляється, у Шевченко противник заїхав, і якимось мобілізованим людям, які ще не досить злагоджені, їм треба йти вибивати його. І хочу вам сказати, ці люди йдуть та вибивають. І зараз Шевченко наше. І це зроблено не тому, що є планування, що хтось заздалегідь розгорнувся, зустрівши. А тому, що знову зустрічний бій. І там є герої, які попри все одно ведуть цей бій”, – розповів Бутусов.
Українські військові скаржаться на “туман війни навпаки”
Бутусов пояснює практично, як спотворюється інформація. Ланцюжок йде спочатку знизу вгору у вигляді доповідей, потім зверху вниз у вигляді рішень та наказів.
“Хтось дає доповіді, що там щось тримається якась позиція. Насправді ці доповіді не відповідають обстановці. Командування ОТУ (тактичного угрупування) не помічає, дає доповідь, що все добре, ми контролюємо, там люди є. Командування ОСУ (стратегичного угрупування) повідомляє (у Генштаб) – ми контролюємо, там точки все є. Потім раптом виявляється, що це недостовірна інформація. Вони не знають обстановки на місці. Вони віддають накази і вимагають від командирів бригади батальйонів підтверджувати, що там десь хтось є, а вони (батальоні) зайти туди не можуть. Можливо, не вистачає людей, не вистачає техніки, люди не вийшли з якихось причин. Можливо, невигідна обстановка. Тут туман війни”, – каже журналіст.
Таке, як стверджує Бутусов, трапляється у зоні відповідальності ОТУ “Донецьк”. З причини невірного інформування одна за іншою позиції на напрямку провалюються.
“Противник просочується, охоплює. Боєздатні підрозділи потім кидаються в контратаки на пусті позиції. Їх сточують, і ніхто не доповідає правдиву обстановку. Інші, вже не такі боєздатні, не хочуть заходити в зустрічний бій. Їм малюють стрілочки на карті, а вони не виїжджають. А, можливо, і техніка несправна. І тоді на цю позицію, за яку йдуть у посадці десь важкі зустрічні бої, ніхто не заходить. І на наступну позицію, там вже, де виритий той опорник, теж ніхто не заходить. Тому що перед тим брехали, що там успішно стримують, обстановка контрольована, і не виставили резервні позиції. Виявляється у нас один і той же сценарій: зустрічний бій, ворог кудись йде, він просувається, поки на зустрічний йде боєздатний підрозділ. Цей підрозділ вступає в зустрічні бої, командування ОТУ, ОСУВ, ставить їм нереальні завдання зустрічними атаками зупинити ворога, стабілізувати оборону. Вони зупиняють оборону. Але тільки той час, поки там є ще люди”, – пояснює журналіст.
При цьому “туман війни” у ЗСУ часто працює навпаки, скаржаться українські захисники. За класикою – це невизначеність та хаос, пов’язані насамперед із браком даних про плани та дії противника. Військові зізналися Бутусову – про окупантів часто знають більше, ніж про власні реалії.
“Коли незрозуміла обстановка, що робить ворог, і в цьому тумані війни командир має інтуїтивно застосовувати свої війська інколи, у нього має працювати воля, характер, інтуїція, тому що він не завжди має всі дані. Так от у нас у цій війні по противнику якраз всі дані є. Велика кількість доповідей мені з фронту йде, коли мені кажуть: “Ми отримали розвіддані про нашу обстановку у нас на фронті від противника. Не від власних командирів, командування, не від сусідів, а від противника. І у нас туман війни – це не обстановка у ворога. Туман війни у нас – це обстановка серед своїх власних військ”, – із подивом каже журналіст.
“Хіба так можна керувати військами?”
Те, що відбувається на ОТУ “Донецьк” – це організаційно-управлінська проблема, не більше, впевнений Бутусов. Бо у зоні ОТУ “Луганськ” і інших ОТУ, наприклад, “Лиман”, за його даними, такого хаосу немає.
“Наприклад, ворог наступав півтора місяця на село Терни під Лиманом. Дуже важка обстановка, велика перевага РФ. Дві дивізії російські йшли на 60 механізовану бригаду. Постійні бої, атаки, але командування 60 бригади, тактична група побудували оборону у дві лінії, швидко встигли розгорнути оборону, хоча ворог також просувався. І всі атаки були відбиті. Село Терни після півтора місяця боїв тепер під нашим контролем. Так, ворог його повністю зруйнував, там нема взагалі будинків. Вони знищили все, але наші воїни цей рубіж втримують за півтора місяця”, – довів журналіст.
Бутусов дивується, чому таке можна зробити на Тернах і не можна зробити під Покровськом. При цьому, зазначає він, більше військ, та, внаслідок цього, більше можливостей для побудування оборони є в ОТУ “Донецьк”, а не в ОТУ “Лиман”.
“А ціна того, що ця проблема не вирішується – те, що на цей напрямок засилають бригаду за бригадою, батальйон за батальйоном, спалюють там резерви. Причому висувають поспішно, без забезпечення дронами взагалі. Просто в кінці року перестали видавати мавіки (дроні). Ну це просто дичина. Як таке може бути?”, – обурений Бутусов.
Він наголошує, що бійцям постійно змінюють завдання, виснажують, не дають інформації про події – і ворогу вдається просочуватись. Потім, як завжди, замість сталої оборони починаються зустрічні бої.
Бутусов стверджує, наприклад, що в одній з бригад, яка стоїть під Покровськом на важливому напрямку, деяким батальйонам за три доби чотири рази змінювали бойове завдання. Це означає, що підрозділу необхідно було з усією технікою висуватися в новий район, готувати позиції, за кілька годин – зніматися і їхати на іншу ділянку фронту, і так кілька разів.
“Але це ж божевілля! Хіба так можна керувати військами, людьми? Ви самі хоч один раз в житті переставляли батальйон три рази за три чи чотири доби? Ну хай генерал Гнатов сюди приїде, спробує один раз. У нього такого в житті досвіду нема. Полковник Луценко, командувач ОТУ “Донецьк”, начальник штабу Ледовий. Ну ви ж не робили цього ніколи в житті. Як ви можете давати накази людям, якщо ви так не робили? Ви ж самі не вмієте цього робити”, – каже Бутусов.
Журналіст впевнений, що “і сам Сирський через це страждає”, тому що військові вичавлені, не готові до вирішення завдань. Також серед них зростає роздратування та незадоволення наказами командування. Однак, як вважає журналіст, головком сам у цьому винен, бо призначив зручних собі людей.
“В ОТУ “Донецьк” перевели начальника штаба Ледового. Він повністю провалився на ОТУ “Луганськ”, його зняли, тому що там повна дезорганізація через його рішення, і “страшно покарали”. Він не впорався з обов’язками, і Сирський його з ОТУ “Луганськ” призначив начальником штаба ОТУ “Донецьк”. Для поширення, мабуть, цього негативного досвіду”, – стверджує Бутусов.
“В нас бригада в Шевченко отримує накази безпосередньо від Головнокомандувача ЗСУ”
Бутусов закидує Генштабу ЗСУ і Сирському, що навести лад і організувати війська на тактичному рівні вони нібито не здатні. За твердженням журналіста, “вони люблять керувати всім у ручному режимі”. А може часом й вимушені, бо існує недовіра до оперативного командування через випадки, що описані вище.
“Але це ніколи не працює в ручному режимі. І в нас бригада в (селі) Шевченко отримує накази безпосередньо від Головнокомандувача ЗСУ (Сирського). І головнокомандувач керує боєм бригади. Тобто через голову ОСУ, через голову ОТУ, управління йде зверху. А що це значить? Що нема довіри ні до ОТУ, ні до ОСУ, ні до їхніх рішень. А навіщо тоді така система управління, до якої нема довіри?” – цікавиться Бутусов.
Наради проводяться, а результату – нуль: хто відповість?
Бутусов висловив думку, що відповідальність за збої в управлінні військами лежить на Володимирі Зеленському, на Олександрі Сирському та ставці верховного головнокомандувача. Це визначено просто Конституцією.
“Вони за це відповідають, доповідають. І кожен вечір Верховний Головнокомандувач (Зеленський) пише такі оптимістичні відосики, що ми контролюємо ситуацію, ми провели нараду по Покровську, по всіх цих напрямках. Наради проводяться, а результату – нуль, як ми бачимо на практиці”, – заявив журналіст.
Він наголошує, що на тлі тривалого наступу ВС РФ, яке не вдається зупинити, з боку високого командування нібито “ніяких змін, ніяких висновків, нічого нема – просто потоки слів заспокійливих”.
“Якби замість своїх відосиків Володимир Зеленський хоча б там по 100 дронів передавав на фронт, вплив передачі 100 дронів в район Великої Новосілки мав би значно більше значення на розвиток подій, ніж його засідання Ставки за місяць. От і все”, – підсумував Бутусов.
Ситуація на Донеччині
Українські військові 5 грудня повернули контроль над селом Новий Комар Донецької області – неподалік кордонів Запорізької та Дніпропетровської областей. Росіян вдалося вибити з населеного пункту, куди вони зайшли 2 грудня.
Курахівський, Покровський та Времівський напрямки залишаються найважчими на лінії фронту. Ворог тисне тут з неабиякою силою. Проте наші військові тримають оборону. Нещодавно головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав на цих напрямках частини та підрозділи та наказав перекинути резерви до Курахового. Ще воїни отримають додаткові боєприпаси, озброєння та військову техніку. Варто зазначити, що бої йдуть вже у місті, а ЗСУ контролюють лише його третину.
На Покровському напрямку триває просування росіян. Окупанти зосереджують свої зусилля вздовж залізничної дороги. Вони намагаються захопити прилеглі населені пункти. Ворог знаходиться на відстані приблизно 5,5 кілометрів від міста. Покровськ весь час обстрілюється. В ньому майже не лишилось мешканців.
Росія змінила тактику, посилюючи флангові атаки для ізоляції Покровська. Експерти ще в жовтні зазначали, що прямий штурм міста малоймовірний, але нова стратегія створювала ризик напівоточення міста, де народився український Щедрик. На думку Олександра Мусієнка, військового експерта й керівника Центру військово-правових досліджень, метою Росії є зосередження військ навколо Покровська до Різдва, щоб здійснити потенційне оточення міста без прямого штурму.