Президент Володимир Зеленський попередив про зміну тактики Росії: якщо взимку метою ворога було завдати удару по енергосистемі, то зараз у прицілі — дамби, мости, гідроелектростанції та системи водопостачання. Розвіддані свідчать про нову хвилю атак по дамбах і ГЕС, що стосується й Києва — міста, де є Київська ГЕС і Бортницька станція аерації. Частина медіа й коментаторів побудувала апокаліптичні сценарії затоплення столиці. Проте важливо відрізняти емоції від фактів і розібратися, що кажуть фахівці та що показала практика попередніх атак.
За словами президента, після невдалої спроби повністю зруйнувати енергосистему взимку Росія перейшла до «другого етапу». Новими пріоритетами ворога названі залізниця, мости, дамби, гідроелектростанції, насосні станції й системи постачання питної води. Зеленський закликав готуватися до захисту цих об’єктів так само ретельно, як готувалися до оборони енергетики. Для Києва це означає зосереджені заходи безпеки навколо двох критичних споруд: Київської ГЕС, що розташована у Вишгороді на північ від міста, і Бортницької станції аерації — вузла каналізаційної інфраструктури столиці.
Навколо теми Київської ГЕС у ЗМІ циркулює багато паніки і мало точних даних. Окремі видання та коментатори змальовують картину, де одне попадання пробиває греблю, і райони на Оболоні чи Троєщині за лічені хвилини опиняються під водою. Це стійкий фейк, який часом використовується в інтересах ворога. Київська влада вже раніше прямо називала твердження про «чотириметрову хвилю за три хвилини» частиною інформаційно-психологічної операції проти міста.
Що кажуть професіонали? Генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота неодноразово пояснював: найбільші українські ГЕС ззовні практично неможливо зруйнувати. На його думку, щоб знищити подібну споруду, ворог мав би завдати ударів із повітря безпосередньо над нею й скинути кілька авіабомб — звичайними ракетами зробити це надзвичайно складно. Центр протидії дезінформації при РНБО також наголосив: порівнювати Київську ГЕС із Каховською невірно, бо Каховську було зруйновано внаслідок підриву зсередини, а не внаслідок зовнішнього ракетного удару. Колишній співробітник СБУ Іван Ступак додав, що: дніпровські ГЕС проектувалися з урахуванням можливих прямих ударів і мають відповідну конструктивну стійкість.
Найреалістичніший з негативних сценаріїв — це не миттєвий апокаліпсис, але й не дрібниця. У разі значних пошкоджень металевих затворів може розпочатися поступове неконтрольоване витікання води з Київського водосховища. Це призведе до тимчасового підтоплення деяких територій у нижньому б’єфі, насамперед на лівому березі міста. За науковими розрахунками, підвищення рівня води не перевищуватиме одного метра. У прилеглих населених пунктах тимчасово може зникнути питна вода. Однак катастрофічних наслідків на кшталт тих, які сталися після підриву Каховської ГЕС у Херсонській області, очікувати не варто.
Важливу роль відіграє конструкція самої греблі. Київська дамба — це масивна інженерна споруда, збудована значно надійніше за типовий інженерний об’єкт. Навіть гіперзвукові ракети типу «Циркон» або аеробалістичні «Кинджали» можуть пошкодити металеві частини споруди, проте й у такому випадку йдеться про локальний і поступовий витік, а не миттєве руйнування. В Укргідроенерго підкреслюють: руйнувати або значно пошкодити масивні гідротехнічні споруди ракетою — завдання далеко не просте.
Практика підтверджує такі оцінки. Під час масованого удару 26 серпня 2024 року Київська ГЕС отримала пряме влучання: ракети та безпілотники були спрямовані саме на неї. Пошкодження таки були, але загроз прориву греблі чи критичних руйнувань не зафіксували. Тоді Ігор Сирота запевнив, що загрози підтоплення чи прориву «точно немає». Так само під час потужних обстрілів 27 грудня 2025 року Київська ГЕС опинилася серед цілей разом із кількома тепловими електростанціями столиці. І знову: були пошкодження, але гребля не була пробита.
Втім загрозу ігнорувати не можна. Пошкодження станції впливає на енергосистему Києва, адже Київська ГЕС виконує роль балансуючої електростанції. Після грудневого удару 2025 року місто кілька діб залишалося без стабільного електропостачання — це реальна ціна навіть часткового успіху ворога. Бортницька станція аерації — окремий об’єкт з іншими вразливостями: удар по ній матиме прямі наслідки для каналізаційної системи міста. Обидва об’єкти потребують посиленого захисту — і саме ці заходи, за словами президента, вже реалізуються владою.
Як Київська ГЕС витримувала попередні удари
У грудні 2025 року Росія завдала одного з наймасованіших ударів по енергетиці Києва: 27 грудня атаковано одразу кілька великих станцій — Київську ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницьку і Трипільську ТЕЦ. У результаті місто зіткнулося з серйозними проблемами електропостачання, особливо на лівому березі. Після пошкоджень п’яти ключових генерацій місту знадобилося кілька діб на стабілізацію системи. Цей випадок продемонстрував: навіть часткові пошкодження ГЕС, без прориву дамби, можуть завдати значної шкоди місту.
Після грудневого обстрілу в соцмережах з’явилися відео, що детально показували пошкодження Київської ГЕС, і СБУ розпочала перевірку щодо можливого витоку цих матеріалів. В Укргідроенерго нагадали, що поширення подібних кадрів під час війни неприпустиме, бо дає ворогу можливість коригувати вогонь і ставить під загрозу персонал станції. Незадовго до цього СБУ вже затримала в Києві агентів іноземних спецслужб, які готували удари по ГЕС. Ці події нагадують: загроза для об’єкта реальна й виходить за рамки лише ракетних атак.
