У Збройних силах України, здається, вдалося розробити нову тактику для протидії російським “м’ясним штурмам” — коли численні групи по 2-3 військових атакують українські позиції. Про це стало відомо з джерела у Сухопутних війсках. Співрозмовник зазначив, що деталі наразі не публікуються, але саме ця інноваційна стратегія допомогла зупинити просування РФ на Сумщині. Головною її характеристикою є використання штучного інтелекту для управління дронами.
Згідно з інформацією, отриманою Інформатором, ЗСУ почали ефективно реагувати на атаки ворога за допомогою дронових роїв. Це може суттєво змінити хід війни. У спрощеній формі ситуація виглядає так: FPV-дрони знищують ворожих солдатів під контролем дрона, оснащеного ШІ. Цей дрон управляється оператором, а його дії прикриваються піхотою. Така логіка вже була випробувана і показала свою ефективність.
За словами джерела, невдачі російської армії на Сумщині частково пояснюються саме новою тактикою. Наразі триває процес адаптації отриманого досвіду для подальшого використання.
“Основне питання — це навчання ШІ для дронових атак, — підкреслює співрозмовник Інформатора. — Це питання вже в основному вирішено. Інша проблема — це кількість FPV-дронів. Потрібні без перебільшення мільйони. Це питання вирішується, але фінансування є ключовим фактором. Також існують питання щодо підготовки операторів дронів. Тут без деталей, але з цим проблем не буде”.
Метод “м’ясних штурмів” уперше широко використав Євген Пригожин, засновник ПВК “Вагнер”, який загинув у результаті авіакатастрофи. Він відправляв колишніх ув’язнених у Бахмуті та Соледарі для атак на позиції ЗСУ малими групами, не зважаючи на втрати. Українські сили тоді мали брак ресурсів — боєприпасів, гранат, вибухівки — щоб зупинити ці атаки.
Згодом подібна тактика стала характерною для армії Росії. Ворог навіть використовував мотоцикли та ослів, аби пришвидшити наближення штурмових груп до українських позицій. Протягом тривалого часу Україна шукала дієву відповідь на ці атаки.
“Велику роль у вирішенні цієї проблеми зіграли нові кадрові зміни в ЗСУ, — зазначає наше джерело. — В результаті ми маємо можливість створити армію XXI століття, яка чинитиме опір натиску часів Другої світової війни. Це має вплинути на хід війни”.
Тактика м’ясних штурмів: що ще відомо
Так звана “тактика м’ясорубки” — це не нове явище. З перших місяців повномасштабного вторгнення Росія направляє погано підготовлену піхоту на прорив українських позицій. У жовтні 2023 року російські атаки поблизу Авдіївки виснажували сили оборони, хоча РФ мала перевагу в артилерії та боєприпасах. Значну роль у стримуванні нападів відігравали американські БМП Bradley.
У грудні 2023 року мобілізовані росіяни висловлювали невдоволення командуванням через масові втрати в “м’ясних штурмах”. До протесту тоді приєдналися й родичі солдатів, які направили відкритий лист до Путіна.
У жовтні того ж року повідомлялося, що під Авдіївкою Росія відправляла в наступ штурмові підрозділи “Шторм-Z”, сформовані з в’язнів. Деякі підрозділи РФ втрачали до 70% особового складу вже протягом кількох днів.
