Росія останнім часом неодноразово здійснює польоти стратегічної авіації до пускових рубежів, без фактичного застосування ракет. Ці дії викликають питання про справжні наміри, особливо враховуючи високі витрати та технічні ресурси Кремля, які мають обмеження. Експерти припускають, що це може свідчити про навчання РФ, певні сигнал для України чи навіть приховану загрозу для США.
Проаналізували, чи справді РФ готується до серйознішої атаки, і чому ці навчання стали такими частими? В аналізі розглянемо можливі причини таких операцій путінських військ та їхній потенційний вплив на Україну та міжнародну спільноту.
Головні причини тактики “імітаційних” запусків
1. Навчання чи демонстрація сили? Раніше подібні маневри не були поширеною практикою Росії. Можливо, через санкції та технічну зношеність російської авіації ці операції дійсно мають навчальний характер. Але з кожним наступним таким імітаційним польотом ресурси літаків стратегічної авіації будуть скорочуватися, а російські можливості виробництва нових одиниць обмежені. Тому, якщо це навчання, воно виглядає недоцільним через великі витрати на обслуговування та ризик пошкодження авіації.
Військовий авіаексперт Валерій Рябих вже зазначав у коментарі Інформатору, що ефект від таких операцій Кремля обмежений. І для них він є негативним, адже авіація використовує свій моторесурс, і це її виснажує.
“Саме ця компонента у армії РФ не відновлювана: літаки стратегічної авіації вони вже виготовляти не можуть. Відтак, росіяни змушені рахувати кількість вильотів, випущених ракет, ефект від того – бачите ж, вони вже перейшли на використання дешевших засобів ураження, “заточених” вже навіть не на руйнівний ефект, а на тероризування населення та виснаження економіки й систем ППО”, – резюмує Валерій Рябих.
2. Політичний тиск на Україну. Деякі експерти, зокрема керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко припускає, що це може бути частиною політичного тиску на українське керівництво, щоб викликати побоювання нових масованих атак та змусити Україну обдумати можливість переговорів.
“Ну якщо Путін робить все на перекір, він зараз намагається так шантажувати, продемонструвати ось цю свою браваду, показати, що мовляв, дивіться: я там можу зараз застосувати зброю, підняти авіацію, тобто тисне все-таки на Україну. І потрібно знайти елементи тиску, щоб примусити Путіна, тому що інакше це ж будуть не перемовини і це будуть не якісь домовленості, а односторонній тиск на Україну. З чим Україна не погодиться”, – зазначив Мусієнко.
Інформатор також писав, що під час вильоту стратегічної авіації РФ все-таки відбулися кілька балістичних ударів по українських об’єктах. І це може бути непрямим сигналом про можливі наслідки у випадку непоступливості української сторони.
3. Реакція на атаки по російських військових об’єктах. Ці польоти можуть також сигналізувати Україні, що удари по стратегічних об’єктах у Росії, таких як нафтобази та штаби, не залишаться без відповіді. Однак такий шантаж з боку Кремля теж не спрацьовує.
Незважаючи на це, Україна продовжує свої операції та навіть нарощує активність на певних напрямках. Нагадаємо, що після попереднього такого “сигналу”, до російського Саратову прибула “бавовна”. А після поточної російської імітації українські дрони вдарили по Воронезькій області Росії ще й у Севастополі ліквідували начальника штабу 41-ї бригади ракетних кораблів і катерів Чорноморського флоту РФ Валерія Транковського. Внаслідок вибуху йому відірвало ноги, він помер від втрати крові. Відомо, що Транковський віддавав накази на пуски крилатих ракет з акваторії Чорного моря по цивільним об’єктам в Україні. Зокрема, він причетний до обстрілу Вінниці в липні 2022 року, коли загинуло 29 людей.
4. Попередження для нового президента США. Зміни у політичному ландшафті США, зокрема обрання Дональда Трампа, теж могли спонукати Росію продемонструвати свою готовність до дій. Незважаючи на заклики Трампа не ескалювати конфлікт, Росія, ймовірно, випробовує рішучість нової адміністрації США, використовуючи цю “гру в літачки” в якості демонстрації спроможностей російської авіації. Тобто як шантаж чи запобіжний тиск.
Однак тиснути на США виходить дедалі складніше, навіть з огляду на нові призначення Трампа. Бо обраний 47-м президентом США вже призначив конгресмена від Флориди Майка Волца на посаду радника з нацбезпеки США у своїй адміністрації. А це дуже неприємна новина для Росії, оскільки Волц неоднократно зауважував про намір реалізовувати підхід “мир через силу” і виступав за подальшу військову підтримку України.
Технічний та військовий аспект російських дій
За словами експертів, російські обстріли України зазвичай починаються з масових запусків дронів, щоб перевантажити системи ППО, а потім відбувається випуск ракет, як-от з пусків Ту-95, які часто злітають з авіабаз, як Енгельс у Саратовській області. Однак нещодавні атаки були меншими за масштабом, що може свідчити про брак запасів ракет або підготовку до більшого удару. І другий варіант у Центрі протидії дезинформації розглядається як найбільш вірогідний.
“Комбінована атака з використанням крилатих ракет, балістики (включно з KN23 з КНДР), а також шахедів наразі не була масованою. Втім, нагадаю, що для масованої атаки у ворога все готово, росіяни накопичили крилаті ракети і продовжують це робити на зиму. І застосування стратегічної авіації це підтверджує. Всі плани ворога відомі та зрозумілі, Україна буде протидіяти”, – написав в своєму телеграм-каналі керівник ЦПД Андрій Коваленко.
Підготовка до чогось більшого
Не тільки в ЦПД існують побоювання, що імітаційні пуски можуть бути тренуванням або тестом перед великомасштабною операцією. Адже кількість випущених Росією ракет є порівняно малою порівняно з тим, скільки з останньої потужної ракетної атаки 26 серпня ворог міг накопичити.
Отже, Росія могла накопичувати ракети з кінця серпня, тож вона має можливість на нову серію атак. Якщо це так, то наступна атака може включати більше крилатих та балістичних ракет, а також дронів. Такий план загарбників не виключає й військовий експерт Олександр Мусієнко.
“Росія може готуватися до чогось більш значного та масштабного за допомогою ось таких польотів. І я не виключаю тепер, що після от сьогоднішньої ранкової атаки із застосуванням літаків Ту-95 російської стратегічної авіації ворог може готуватися до більш масштабних ударів. Це вже факт. І це можна констатувати. Вочевидь, що тут або залишитись на стадії імітації пусків і провести демонстрацію з метою залякування тиску і шантажу або вже тоді використовувати це все для завдання ударів та здійснення пусків неімітаційних. А уже реальних ракет Х-101 та Х-555, які, як правило, і запускаються за допомогою якраз російських бомбардувальників і, вочевидь, мова зараз іде саме про другий варіант. Саме цей шлях обрано і тому не виключаю, що існують серйозні виклики та загрози в найближчі дні того, що ракетні атаки можуть повторитися і вони можуть бути масштабніші, із застосуванням як крилатих ракет так і балістичних, і “Кинджалів”, і дронів”, – розповів він.
Мусієнко додав, що такі імітаційні пуски РФ могли б свідчити про те, що Росія реально здувається і Путін здувся зі своїми можливостями та потужностями. Це також могло б означати, що в нього немає сил для більш масштабних ударів. Але, насправді, це не так.
“Ну, дуже хотілося б, дуже хотілося, щоби ось було саме так. І щоб ці мої слова підтвердились. Але боюсь, що не з нашим щастям в плані саме того, що Путін міг здутися”, – додає Мусієнко.
Оцінка загроз для України
Попри можливу демонстрацію слабкості російських авіасил, ризики повторних обстрілів залишаються високими. У зв’язку з можливим поверненням Дональда Трампа до переговорів із Росією, посилення атак може слугувати загарбникам своєрідним важілем для підвищення ставок перед міжнародною спільнотою та західними союзниками України. Це демонструє те, що Росія здатна піднімати авіацію для ударів, попри економічний тиск та військові втрати.
Зауважимо, що все-таки обстріл 13 листопада, хоч і не був масованим, виглядав більше як тестування систем ППО Києва, а не масована атака, тож справжній удар ще попереду. Тим часом, ситуація в енергетиці погіршується: попри відсутність сильних морозів, вже введені графіки відключень для промислових споживачів, і тривають обстріли об’єктів енергетики, як, наприклад, Шосткинської ТЕЦ. Це свідчить, що ніяких домовленостей щодо припинення атак немає, і, схоже, всі розуміють, що наступний серйозний обстріл може критично вразити енергетичну систему.
Тож, останні події сприймаються як демонстрація сили та психологічний тиск на керівництво та суспільство. Наразі ж, контроль ситуації на фронті значною мірою залежить від того, наскільки ефективно українські сили зможуть протидіяти повітряним атакам. Хоча нинішня активність російської авіації може мати імітаційний характер, недооцінювати її не варто. Реальна загроза ескалації через масштабні удари зберігається. Україні потрібно зберігати готовність до будь-якого розвитку подій, адже, попри певні слабкості в ресурсах РФ, відсутність реакції може мати серйозні наслідки для енергетичної інфраструктури країни.
Атаки 11 та 13 листопада: якими вони були
11 листопада вранці Росія імітувала масовану ракетну атаку по Україні. У повітрі були 13 бомбардувальників Ту-95МС та три МіГ-31К. Ракети у повітряному просторі України не зафіксовано, моніторингові канали дійшли висновку, що пуски були навчальними. Протягом ночі та зранку РФ атакувала Україну 74 дронами. ППО збила 39 з них, 30 ворожих безпілотників були локаційно втрачені у різних регіонах України, ще 3 російських БпЛА вийшли з повітряного простору України у напрямку Білорусі та тимчасово окупованої території.
В Києві у середу, 13 листопада, Росія здійснила пуски ракет по Україні, деякі з них виявилися також імітацією. Однак вибухи пролунали в Києві, працювала ППО. Повідомляли, що ворог запустив ракети на низьких висотах.
Нагадаємо, раніше Інформатор писав з посиланням на керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, що імітація масованої ракетної атаки є намаганням РФ вплинути на психологічний стан українців.
