Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах поділився згадками про події лютого 2022 року, коли він відхилив заклик Володимира Зеленського запровадити безпольотну зону над Україною. За словами політика, це рішення далося йому вкрай важко.
Видання The Times цитує уривок з книги, де Столтенберг вказує, що таке рішення було нелегким.
“Було неймовірно важко завершити ту телефонну розмову із Зеленським, знаючи, що його життя під загрозою”, – зауважив він.
Столтенберг пригадав, що президент України телефонував йому “з бункера в Києві, поруч із російськими танками”. Під час розмови Зеленський сказав:
“Я розумію, що ви не будете відправляти наземні війська НАТО, хоча я і не згоден. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір. Не дозволяйте російським літакам, безпілотникам та вертольотам літати й атакувати нас”. Я знаю, що НАТО може це зробити, бо ви вже робили це раніше”.
Відповідь Столтенберга була болючою:
“Цього не станеться, тому що, якщо НАТО вирішить закрити повітряний простір України, нам спершу доведеться знешкодити російські системи ППО в Білорусі та Росії… Якщо в повітрі опиниться російський літак або гелікоптер, ми мусимо будемо його знищити, і тоді ми опинимося в стані повноцінної війни між НАТО і Росією. А ми не хочемо цього”.
Столтенберг також зазначив, що тодішній президент США Джо Байден виступив проти ідеї безпольотної зони, стверджуючи, що “ми не підемо на ризик третьої світової війни заради України”.
Він визнаний, що відмова від активного втручання стала частиною “суперечливого підходу” НАТО. 24 лютого, під час першого дня масштабного вторгнення, союзники зібралися в штаб-квартирі Альянсу, де, за його словами, ухвалили два рішення.
“Одне полягало в підтримці України, друге — у вжитті всіх можливих заходів, щоб запобігти виходу цієї війни за межі України і перетворенню її на війну між Росією і НАТО”, – заявив він.
Саме тоді НАТО вирішило почати постачання зброї та боєприпасів Україні. Водночас Столтенберг вказав, що допомога Альянсу була “занадто малою та занадто запізнілою”.
“Ми побоювалися, що це спровокує вторгнення Росії. Але Росія все одно вторгнулася”, — додав він.
Ексгенсек упевнений, що якби НАТО надало Україні більше підтримки після анексії Криму у 2014 році, можна було б уникнути повномасштабної війни.
Столтенберг розповів, як пропонував Зеленському погодитися на територіальні поступки
У мемуарах On My Watch, представлених у Норвегії, Єнс Столтенберг також поділився, як під час свого керівництва утримав Дональда Трампа від виходу США з НАТО, а також пропонував Володимиру Зеленському “фінське рішення” війни.
Він згадав саміт 2018 року, коли Трамп, обурений невиконанням країнами ЄС вимоги про 2% оборонних витрат, пригрозив залишити Альянс. Переконати його змогли тодішній прем’єр Нідерландів Марк Рютте, який нагадав про збільшення європейських оборонних бюджетів на €33 млрд.
Столтенберг розповів, що Трамп навіть передав йому записку з вимогою публічно визнати заслугу в цьому зростанні. Генсек погодився на компроміс, дозволивши Трампу “оголосити перемогу” і знизивши ризик руйнації Альянсу.
У книзі він також згадує невдоволення Франції його лідерством у 2021 році. За словами Столтенберга, у Парижі його звинувачували в надмірній персоналізації ролі генсека та протидії реформам.
Ще одна важлива деталь мемуарів — пропозиція Зеленському “фінського рішення”, що передбачає тимчасову передачу частини територій Росії в обмін на гарантії безпеки та вступ до НАТО.
“Коли я вперше натякнув на ‘фінське рішення’ війни в Україні, Зеленський рішуче відкинув ідею поступок територій”, — написав Столтенберг.
Проте, за його словами, згодом українська сторона почала ставитися до цієї пропозиції “менш категорично”.
