Масштабна повітряна провокація сталася близько 22:00 19 вересня. Три російські винищувачі порушили естонський кордон, просунувшись на глибину країни, їхній маршрут пройшов у напрямку столиці Таллінна. Естонія не вжила заходів, оскільки не має власних засобів винищувальної ППО на чергуванні; країна покладається на допомогу союзників.
Міністерство оборони Естонії оприлюднило схему польоту: порушення сталося в районі острова Вайндло. Літаки перебували у повітряному просторі країни близько 12 хвилин, летячи без радіозв’язку та з вимкненими транспондерами. Це вже четверте випадок порушення естонського неба російськими літаками у 2025 році. Естонський посол в Україні зазначив, що країна не може повторити «турецький сценарій-2015», оскільки не має власних чергових винищувачів; повітряне чергування виконується союзниками.
На перехоплення злетіли F-35 НАТО з італійського контингенту — саме Італія відповідала за чергування на Балтії 19 вересня. Рішення про застосування зброї ухвалюється на рівні Альянсу.
«Російські літаки порушили повітряний простір Естонії. НАТО негайно відреагувало, перехопивши російський літак. Це ще один доказ безвідповідальної поведінки Росії та здатності НАТО реагувати», — відзначили в НАТО.
Цікаво, що реакція Дональда Трампа була стриманою. Співрозмовники Reuters повідомили, що наприкінці серпня Пентагон ознайомив європейських партнерів із наміром зменшити військову присутність на східному фланзі, включаючи держави, що межують з РФ, зокрема Естонію.
«Європа повинна навчитися захищати себе самостійно», — таку позицію висловило американське військове відомство.
Балтійське попередження: що сталося раніше
Цей інцидент стався всього через 10 днів після атаки 19 російських безпілотників на територію Польщі. Частину цілей вдалося збити, але уламки та окремі апарати долітали вглиб країни, що створювало ризик для інфраструктури та цивільних об’єктів. Варшава кваліфікувала цей інцидент як акт агресії і посилила чергування ППО та перевірки укриттів.
На наступний день уряд і союзники координували реагування через механізми НАТО, тоді як польські силові структури повідомляли про масові перевірки бомбосховищ і підготовку до нових сценаріїв. Інцидент став поворотним моментом у дискусіях щодо правил використання сили проти повітряних загроз з боку РФ.
Варто відзначити, що існувала ймовірність нових інцидентів, передбачених українськими експертами, і що наступна провокація може виникнути в одній з країн Балтії, зокрема розглядалася Литва. Однак перший гучний епізод стався в Естонії, підтверджуючи припущення про «удари нижче порогу» та тестування реакцій НАТО.
Після інциденту в Польщі Дональд Трамп дав суперечливу оцінку події, що спричинило критику в Європі. Така позиція підвищує відчуття невизначеності щодо готовності Вашингтона рішуче реагувати на подальші порушення повітряного простору союзників.
Водночас у Польщі розпочалися масові перевірки бомбосховищ та систем сповіщення. Результати перевірок показали, що не всі укриття придатні для використання, тому уряд оголосив про додаткове фінансування критичної інфраструктури безпеки.
На тлі нових загроз поляки масово шукають житло за кордоном, сприймаючи його як «страхувальну» опцію в разі ескалації. Ріелтори в сусідніх країнах наголошують на зростанні запитів, а міграційні консультанти повідомляють про підвищений інтерес до релокації родин.
