Штучний інтелект суттєво модернізує стратегії військової розвідки в Китаї. Моделі, які ще кілька років тому виглядали як наукова фантастика, сьогодні здатні обробляти величезні обсяги аналітичних даних з відкритих джерел, декодувати перехоплення, аналізувати супутникові знімки та навіть прогнозувати дії ворога. Усе це є частиною нового технологічного курсу Пекіна.
Згідно з дослідженнями китайських експертів, сучасні мережі OSINT (розвідка з відкритих джерел), підкріплені потужними мовними моделями, можуть в реальному часі аналізувати повідомлення в соціальних мережах, новинні сайти та форуми, автоматично перевіряючи достовірність інформації та складаючи звіти, повідомляє 24 канал.
“ШІ вкаже, де на супутникових знімках з’явилися нові об’єкти (наприклад, техніка чи укріплення), а де – зникли”, — повідомляють китайські дослідники.
Радіоелектронна розвідка (SIGINT) також отримала цифрову підтримку — великі мовні моделі навчені розпізнавати та перекладати аудіопотоки перехоплених розмов. Яскравим прикладом є підрозділ 8200 в Ізраїлі, який розробив чат-бота на базі LLM.
“Відповідати на запити аналітиків щодо конкретних осіб або подій, фактично надаючи миттєвий доступ до потрібних відомостей у морі “прослуханої” інформації”, – зазначає видання.
У сфері супутникової розвідки китайський університет оборонних технологій (NUDT) презентував SARATR-X 1.0 — трансформерну модель з 660 млн параметрів, яка ідентифікує до 40 типів військової техніки на радарних зображеннях з високою точністю. Більш того, автори відкрили і код моделі, і повноцінний датасет NUDT4MSTAR, стимулюючи подальший розвиток в цій галузі.
Важливий прогрес відбувається і в агентурній (HUMINT) розвідці. Тут ШІ аналізує текстові донесення, виділяє основні моменти та готує зведення для командирів:
“Такі моделі на кшталт ChatGPT здатні в автоматичному режимі інтегрувати великий обсяг даних про поле бою і формувати комплексний бойовий рапорт для офіцерів”, — повідомляло офіційне видання PLA Daily у 2023 році.
Основним вектором розвитку є створення автономного “інтелектуального штабіста” (智能参谋). Як стверджує професор Ян Айхуа з NUDT, такі системи зможуть “виявляти закономірності бойових дій і навіть прогнозувати їх динаміку”.
Фактично, йдеться про цифрового радника, який аналізує ситуацію, прогнозує сценарії розвитку і надає командиру оптимальні рішення — подібно до шахового комп’ютера, що розраховує ходи суперника. Подібні технології вже були протестовані армією Ізраїлю — інструменти на кшталт The Gospel і Lavender під час останнього конфлікту в Газі призначали цілі для ударів з рекордною швидкістю.
Китай також не залишається осторонь: ШІ-модель ChatBIT, розроблена Академією військових наук на базі LLaMA, демонструє 90% ефективності GPT-4 у спеціалізованих завданнях.
“ChatBIT у тестових сценаріях показала кращі результати, ніж інші китайські моделі, і наблизилася за якістю відповідей до західного GPT-4”, — звітують розробники.
У майбутньому такі інструменти мають виступати як “другий мозок” командира — генерувати сценарії, виявляти слабкі місця в планах і позиціях ворога, прогнозувати ризики. Але експерти попереджають: автоматизація не має скасовувати людського контролю.
“ШІ не замінює актуальної розвідки з полів і має працювати під наглядом людини”, — підкреслюють китайські дослідники.
Змагання за лідерство у сфері військового ШІ вже стартувало, і, очевидно, Китай рішуче налаштований виграти цю гонку.
Українці позитивно ставляться до ШІ, але трохи побоюються ризиків
Більшість українців (76%) визнають переваги штучного інтелекту (ШІ) і погоджуються, що він може значно полегшити життя. Проте, українці також мають певні побоювання стосовно розвитку ШІ, зокрема щодо можливості втрати роботи та знецінення професій, а також про загрозу “повстання машин” чи агресії проти людини. Ці дані отримані у рамках опитування про ставлення українців до ШІ, проведеного компанією з маркетингових досліджень Kantar.
Загалом опитування показало, що особи з доходом на душу населення 10 тис. грн та люди з вищою освітою мають вищий рівень усвідомлення переваг ШІ, ніж інші опитані. Найбільші побоювання щодо втрати роботи та знецінення професії висловлюють українці, стурбовані розвитком ШІ (57%).
