Ситуація з амбіціями Дональда Трампа щодо Гренландії отримала новий розвиток. Замість відкритої анексії острова, яку президент США назвав “шматком льоду”, союзники розглядають компромісний підхід, що дозволить США зміцнити свою військову присутність на острові, не змінюючи його статусу.
Як повідомляє The New York Times, високопосадовці НАТО обговорювали можливість, за якої США могли б отримати невеликі ділянки території у Гренландії для розміщення військової інфраструктури, не змінюючи статус самого острова.
“Ідея полягає в наданні Сполученим Штатам суверенітету на невеликих шматках землі в Гренландії для військових баз, подібно до британських баз на Кіпрі”, – зазначає видання.
Як це працює у світі вже зараз
Прикладом слугують британські бази Акротірі та Декелія на Кіпрі. Вони залишилися під суверенітетом Великої Британії після проголошення незалежності Кіпру у 1960 році. Їхня загальна площа становить близько 254 км² (приблизно 3% території острова), де проживає приблизно 18 тисяч людей, включаючи військових і цивільних.
З юридичної точки зору, це заморські території, а не частина Великої Британії. Таку ж модель розглядає НАТО для Гренландії.
Хто просуває компроміс
За даними NYT, генсек НАТО Марк Рютте є ініціатором даної ініціативи, яка намагається:
- знизити напругу між США та Європою,
- підтримати єдність Альянсу,
- та посилити військову присутність Заходу в Арктиці.
Такий сценарій дозволяє Трампу оголосити про “перемогу” і стратегічний контроль, одночасно допомагаючи Європі уникнути небезпечного прецеденту анексії, а НАТО – підтримувати єдність серед союзників.
Трамп і його апетити до Гренландії
У Вашингтоні все більше законодавців виступають проти політики Дональда Трампа стосовно Гренландії. Опір зростає не тільки серед демократів, а й всередині Республіканської партії. У Конгресі вважають, що посилання на національну безпеку не є достатньою підставою для спроб встановлення контролю над островом і лише погіршують відносини між США та їх європейськими партнерами.
Ідея Білого дому тісно пов’язана з планами розміщення елементів системи протиракетної оборони “Золотий купол”. Трамп стверджує, що Данія не може самостійно гарантувати безпеку стратегічного регіону та захистити його від впливу Росії та Китаю. Зі свого боку, президент США оголосив про торговельний тиск на Європу: з 1 лютого мита на європейський імпорт становитимуть 10%, а з 1 червня зростуть до 25% до моменту досягнення угоди щодо Гренландії.
У відповідь Брюссель готує великий пакет заходів на суму близько 93 млрд євро та розглядає запуск “інструменту протидії примусу”, що дозволяє ЄС захищати свою економіку від зовнішнього тиску.
Тим часом на Гренландії ситуацію сприймають серйозно. Місцева влада закликає мешканців мати запаси продуктів щонайменше на п’ять днів і готовитися до можливих перебоїв у повсякденному житті. На острові не виключають навіть сценарію військової напруги через наміри президента США щодо встановлення контролю над Гренландією.
