Володимир Путін, російський лідер, можливо, вписався у союз з лівійським генералом, аби спровокувати нову еміграційну кризу в Європейському Союзі. Єврокомісія зафіксувала підвищення частоти авіарейсів між містом Бенгазі на сході Лівії та Мінськом, столицею Білорусі. Європейські чиновники вважають, що це може свідчити про можливу співпрацю з генералом Халіфою Хафтаром, військовим лідером, який контролює більшість східної Лівії, з метою посилення масового напливу нелегальних мігрантів до ЄС.
Про можливу змову між Путіним і Хафтаром повідомляє видання The Telegraph. Якщо ці припущення підтвердяться, це може нагадати події літа 2021 року, коли десятки тисяч мігрантів через Білорусь намагалися потрапити до Польщі, Литви та Латвії в рамках, як вважалося, російської операції, спрямованої на дестабілізацію ситуації в ЄС.
“Ми ретельно аналізуємо останні рейси Мінськ–Бенгазі авіакомпанії Belavia. Їхня частота та зміст викликають занепокоєння щодо можливої координації або підтримки потоків нелегальної міграції”, – заявив представник Єврокомісії в інтерв’ю виданню The Telegraph.
Дані з відкритих джерел, які наводить The Telegraph, показують значне збільшення таких рейсів: у травні було лише два, у червні – п’ять, а в липні – чотири.
Раніше білоруського диктатора Олександра Лукашенка звинувачували у сприянні перевезенню мігрантів до Мінська, а потім — до тимчасових таборів на кордонах з країнами ЄС. Відомо, що білоруські чиновники нібито інструктували мігрантів, як перетнути кордон непоміченими.
Аналітики вважають, що в 2021 році це було частиною змови з Путіним, намагаючись відвернути увагу від скупчення російських військ на кордоні з Україною перед вторгненням у лютому 2022 року. З того часу Кремль реалізовує різноманітні “гібридні атаки” проти країн НАТО та ЄС, які підтримують Україну.
Протягом перших семи місяців цього року ЄС зафіксував довкола 5 000 незаконних перетинів своїх східних сухопутних кордонів. Хоча це менше, ніж торік, навіть невелика кількість рейсів між Лівією та Білоруссю може призвести до нової хвилі мігрантів.
Деякі експерти вважають, що Путін може використати свій посилюючий вплив у Лівії, аби знову чинити тиск на Європу. Москва активно підсилює свої позиції в цій північноафриканській країні з моменту падіння режиму Башара Асада в Сирії, доки військове обладнання з порту Тартус переходило до Лівії.
Минулого місяця на параді Лівійської арабської збройної сили Хафтара демонстрували значну кількість російських бронемашин і систем ППО. Генерал також контролює мережу контрабандистів, які займаються нелегальним переправленням людей з Африки до Європи через Середземне море.
“Те, що Росія посилює свій вплив у Лівії, викликає у нас серйозну тривогу. Ми боїмося, що міграція знову може стати зброєю проти Європи”, — підкреслив комісар ЄС з питань міграції Магнус Бруннер.
Минулого місяця делегація високопоставлених чиновників ЄС прибула до Бенгазі, але їхній візит було скасовано після того, як у аеропорту їх оголосили “персонами нон ґрата”.
Frontex, агентство, відповідальне за охорону зовнішніх кордонів ЄС, вже визначило Білорусь як один з основних викликів у боротьбі із нелегальною міграцією цього року. Докази вказують на те, що Лукашенко, Путін і Хафтар можуть знову використати мігрантів для дестабілізації Євросоюзу.
Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська підкреслила, що режим Лукашенка використовує людей як інструмент тиску.
“Це всього лише бізнес для його режиму і спосіб шантажу ЄС з ними за їхню рішучу позицію на підтримку демократії”, – зазначила вона.
Міграційна криза у Польщі
Польща протягом останнього місяця зазнала справжньої нашестя нелегальних мігрантів. Біженці буквально штурмують кордони країни, намагаючись потрапити з території Німеччини, Литви та Білорусі.
Польська влада тривалий час ігнорувала цю проблему, але коли ситуація досягла критичного рівня, Дональд Туск вирішив втрутитися. З понеділка, 7 липня, Республіка Польща офіційно та рішуче посилює роботу прикордонної служби на кордоні з Німеччиною та Литвою. Туску вже “відгукнулось” зволікання – поляки обурені і вимагають відставки прем’єра.
