На виборах до парламенту Чехії, які відбулися в суботу, 4 жовтня, впевнену перемогу здобуває антиукраїнська партія ANO на чолі з колишнім премʼєром Андрієм Бабішем. Такий розвиток подій був передбачений політичними аналітиками та соціологічними дослідженнями. Сподівання на те, що Бабіш не зможе сформувати коаліцію, виявилися марними – результати виборів показують, що це можливо. У разі його успіху до Фіцо та Орбана приєднається ще один представник європейського уряду, однак уникнути цього сценарію ще можна.
На момент підготовки цього матеріалу було оброблено близько 97% бюлетенів. Партія Бабіша ANO отримала 83 мандати у новому парламенті.
Бабіш висловив намір створити коаліцію з ультраправими або ультралівими партіями. Ультраправі, представлені партією SPD, також пройшли до парламенту з 17 мандатами, результатом гіршим, ніж на попередніх виборах. Ультраліва партія “Stacilo!” [Дістали!] не пройшла 5-відсотковий барʼєр, проте її погляди на вихід Чехії з ЄС і підтримка Путіна викликали занепокоєння.
Крім того, до парламенту також входить ультраправий блок Auto, або “автомобілісти за себе”. Якщо Auto та SPD об’єднаються з ANO, їхня більшість стане дуже помітною.
UPD: під час підготовки цього матеріалу дані змінилися на користь правлячого уряду. Зокрема, ультраправі SPD втратили два мандати, проте загальна ситуація залишилася без змін.
Проте, є нюанс. Напередодні виборів президент Чехії Петер Павел зустрівся з Бабішем і попередив, що не прийме присягу від міністрів коаліційного уряду, якщо в них будуть представники з “радикальними поглядами”. Це стосується, наприклад, тих, хто закликає до виходу Чехії з ЄС і НАТО, як ультраправі з SPD.
Без прийняття присяги уряд не зможе розпочати свою діяльність, і буде продовжувати працювати попередній уряд. Таким чином, президент Павел здатний заблокувати антиукраїнську коаліцію і налаштований рішуче.
Також були прецеденти: у 2021 році тодішній президент Мілош Земан відмовився приймати присягу від коаліційного уряду через незгоду з кандидатурою міністра закордонних справ, хоча згодом поступився.
Однак ситуація є невизначеною. До потенційної коаліції Бабіша може долучитися ще одна партія – Піратська партія, яка показала непоганий результат на цих виборах.
У минулому Пірати об’єднувалися з лібералами – партією теперішнього премʼєра Петера Фіали SPOLU та партією STAN, але пізніше вийшли з коаліції. Союз із Бабішем може бути логічним кроком для Піратів, які можуть відчути образу на своїх попередніх союзників.
У такому випадку в коаліції буде 129 мандатів з 200, що становитиме більшість. Президенту Павелу буде складно опиратися такій великій коаліції, що означатиме нехтування інтересами більшості чехів.
У Бабіша є три варіанти
Якщо президент Павел відмовиться прийняти присягу від коаліційного уряду Бабіша, лідер отримує три можливості. Перша – оскаржити рішення президента в суді. Але це може затягнутися на тривалий термін, оскільки швидких рішень зазвичай не приймається.
Друга можливість – сформувати коаліцію без участі SPD. Це стало б для нього зацікавленим кроком, оскільки імідж ультраправих у Чехії є токсичним. У багатьох містах відбувалися мітинги проти “нациків”, спрямовані саме проти SPD, а не проти ANO. Якщо до коаліції приєднаються Pirates, то підтримки буде достатньо. Проте невідомо, чи згодяться Пірати йти на коаліцію з Бабішем.
Третій варіант є парадоксальним: створити коаліцію з Фіалою на компромісних умовах. Це потребуватиме від обох керівників поступок для збереження єдності в країні. Можливо, українське питання стане предметом компромісу, оскільки не є настільки чутливим для чехів порівняно з соціально-економічними проблемами.
Отже, лише в одному сценарії – якщо Павел заблокує коаліційний уряд, і справа опиниться в судах – Україна зможе зберегти підтримку Чехії. Як відомо, саме завдяки Чехії Україна отримує артилерійські снаряди, які раніше сильно бракували. В іншому випадку політика Чехії щодо України може радикально змінитися.
Прогнозований сценарій
Перемога антиукраїнських сил у Чехії була прогнозованою. Європа страждає від втрати доступу до російського ринку, але країни Центральної Європи наразі відчувають це найбільше через значну залежність своїх економік від РФ.
Це, з одного боку, імпорт нафти за нижчими цінами, а з іншого – експорт товарів до Росії. Саме це пояснює, чому проросійські сили отримали підтримку в Словаччині, а тепер – у Чехії. У майбутньому кількість таких країн може лише зростати, якщо війна не закінчиться.
Раніше було згадано, що вибори в Молдові призвели до поразки проросійських сил. На відміну від Центральної Європи, Молдова має приклад зміни після перемоги антипутінських сил, як у Грузії.
Крім того, цього тижня Чехія обмежила вʼїзд російським дипломатам, навіть попри наявність дипломатичних паспортів.
