Північноатлантичний альянс (НАТО) збирається знизити напругу у дискусіях щодо купівлі Гренландії Сполученими штатами. Для цього альянс роздумує над пропозицією, від якої президент США Дональд Трамп, ймовірно, не захоче відмовитись. НАТО хоче значно наростити свою присутність в Арктиці й таким чином збити градус напруги довкола ймовірних загроз з боку Росії чи Китаю й одночасно продемонструвати свою силу.
Про те, що НАТО наростить в Арктиці “ударний кулак” пише німецьке видання Handelsblatt. За даними газети, в альянсі вважають, що безпекові інтереси Вашингтона можуть бути задоволені шляхом посилення присутності НАТО в цьому регіоні.
“Гренландія має стратегічне значення завдяки своїм природним ресурсам і як база для військового контролю над Арктикою. Крім того, через зміну клімату судноплавні маршрути стають більш доступними, принаймні влітку”, – йдеться у статті.
Автори матеріалу зазначають, що США вже використовують космічну базу Пітуффік у Гренландії на основі угод із Данією. Крім того, зафіксована присутність Збройних сил Данського королівства в Арктичному командуванні в Нуку.
Зазначається, що для НАТО “дискусія щодо Гренландії є надзвичайно вибухонебезпечною”, оскільки альянс змушений “боятися за свою репутацію, якщо один із провідних членів раптово погрожуватиме анексувати територію іншої держави силою”.
Раніше прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде заявив про прагнення острова до незалежності від Данського королівства, вказавши на “зміну риторики” у відносинах із Данією.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен визнав, що Гренландія може стати незалежною державою. Однак дипломат упевнений, що острів не захоче приєднуватися до Сполучених Штатів.
За Гренландію доведеться поборотися
Якщо президент Трамп спробує купити чи анексувати Гренландію, він може зіткнутися з конкуруючою претензією від давнього союзника – Великої Британії. Про це заявив 83-річний Том Хьойем, який був останнім міністром Данії у справах автономної території Гренландії з 1982 по 1987 рік, після чого ця посада була скасована. Він відвідав острів 46 разів, написав про нього книгу та вважає інтерес Трампа “дуже позитивним і конструктивним” з точки зору оборони регіону.
Гренландія багата на рідкоземельні елементи та уран, а також може стати стратегічно важливим пунктом для світових морських перевезень у міру танення арктичних льодів через зміну клімату. Незважаючи на заяви данських чиновників, що острів не продається, Трамп продовжує висловлювати бажання отримати його, заявивши в суботу журналістам: “Я думаю, що ми його отримаємо”.
Хьойем зазначає, що Велика Британія може мати “право першої відмови” на Гренландію на основі дипломатичних переговорів, що відбулися понад століття тому. Вони призвели до підписання договору між США та Данією у 1917 році. Британський уряд брав участь у цих переговорах через близькість Гренландії до Канади, яка на той час перебувала під управлінням Великої Британії.
