Після звільнення територій Київської області від російських окупантів проблема мінної небезпеки залишається однією з найгостріших. На забруднених вибухонебезпечними предметами полях, узбіччях і подвір’ях працюють фахівці піротехнічних підрозділів ДСНС. Сьогодні вони все частіше використовують сучасні технології – від роботів до важкої дистанційно керованої техніки, аби зробити процес гуманітарного розмінування більш швидким і безпечним.
Механізоване очищення: GCS-200
Про одного з головних помічників рятувальників на відкритих ділянках розповіли у ДСНС Київської області. Ним став багатоцільовий комплекс гуманітарного розмінування GCS-200 – потужна дистанційно керована машина, яка здатна ефективно очищати до 12 тис кв м на добу. Тягач оснащений фрезою або тралом, що руйнує або активує міни, відводячи вибух від уразливих частин машини.
GCS-200 може працювати не лише як машина для розмінування, а й як універсальний інженерний засіб. Адже оснащений маніпулятором, бульдозерним відвалом, навантажувачем і навіть здатністю викорчовувати дерева чи перевозити вантажі. Він маневрений – маж радіус розвороту близько 4 м, витримує екстремальні кліматичні умови й легко транспортується у стандартному контейнері.
Для найнебезпечніших ділянок — робот Elektroland
На особливо складних та небезпечних ділянках працює ще один помічник рятувальників – роботизований комплекс Elektroland. Оснащений маніпулятором, камерою спостереження й спеціальним інженерним обладнанням, цей робот дає змогу дистанційно оглядати територію, виявляти, переміщувати і знешкоджувати вибухонебезпечні предмети. Його використовують у місцях, де існує загроза для життя саперів або обмежений доступ, наприклад, у зруйнованих приміщеннях чи завалах.
У напрямку майбутнього: інноваційна платформа Мінекономіки
Окрім впроваджених технологій, держава планує системно розвивати сферу розмінування. У лютому 2025 року Міністерство економіки України оголосило про запуск національної платформи з інновацій у гуманітарному розмінуванні. Вона має стати місцем об’єднання дослідників, інженерів, міжнародних експертів і фахівців-саперів для створення нових технологій очищення територій.
На платформі планують тестувати та впроваджувати автономні роботи, дрони, мультисенсорні системи, рішення зі штучним інтелектом для виявлення вибухонебезпечних предметів, а також налагодити масштабування та локальне виробництво інноваційних рішень. Застосування таких технологій дозволяє не лише прискорити процес повернення громад до безпечного життя, а й зберегти життя рятувальників. Наразі Київщина є одним із регіонів, де досвід гуманітарного розмінування поєднується з технічним прогресом та інноваціями.
У Києві рятувальник провалився під кригу, намагаючись визволити лебедя
Нагадаємо, у Києві зоорятувальник врятував пораненого лебедя, але в процесі й сам провалився під кригу. Йому коштувало чималих зусиль, аби дістатися берега з птахом – довелося боротися з течією й ламати кригу. Але, на щастя, сміливцю стало духу й завершити порятунок: тепер на лебедя чекає реабілітація, а рятувальник може гордитися вдалою “спецоперацією”.
Також ще у серпні Інформатор розповідав про історію, що трапилася у Вишгородському районі Київської області. Там 12-річний хлопець заблукав і застряг у болоті, а працівники ДСНС приїхали та врятували юнака. Рятували підлітка за допомогою дрона.
