Як кияни отримують інформацію від міської влади — і що їм у цьому заважає? Відповіді на ці запитання шукає спільне дослідження Київської міської держадміністрації та благодійного фонду “Рокада”. 19 травня у столиці стартувало опитування, яке має виявити слабкі місця в інформуванні мешканців і зрозуміти, як покращити міську комунікацію.
Як повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар’єрності в Києві Марина Хонда, йдеться не лише про цифрову грамотність чи технічні бар’єри. Дослідників цікавить, чи взагалі кияни відчувають, що їх чують і розуміють під час взаємодії з владою. У центрі уваги – досвід тих, хто може стикатися з бар’єрами: людей з інвалідністю, літніх людей, переселенців, батьків з маленькими дітьми.
“Це не формальність і не звіт для галочки. Ми хочемо знати, чого не вистачає людям у спілкуванні з міською владою. У місті робиться багато, але часто люди про це просто не знають. Тому важливо вибудовувати комунікацію так, щоб ні інформація, ні люди не губилися в системі”, – пояснила Марина Хонда.
Тому цікавить думка тих, хто стикався з будь-якими бар’єрами в доступі до інформації та послуг під час звернення до соціальних чи адміністративних установ – від якості надання інформації до швидкості у вирішенні проблем. Опитування передбачає понад 15 хвилин уважного заповнення, адже містить велику кількість питань. Такий формат має дати місту не загальні враження, а чітке розуміння прогалин – у сервісах, довірі до каналів комунікації, доступності інформування.
Взяти участь можна трьома способами:
- Онлайн – до 16 червня включно, через Google-форму;
- Телефоном – зателефонувавши на номер 15-51, оператор зачитає питання і зафіксує відповіді;
- Офлайн – інтерв’юери БФ “Рокада” опитуватимуть відвідувачів соціальних і медичних установ.
Всі відповіді залишаться анонімними, персональні дані не збираються. У липні планується публікація перших висновків і рекомендацій, які стануть частиною оновленої інформаційної політики столиці. Як зазначила голова правління фонду “Рокада” Наталія Гуржій, їм доводиться працювати з тими, хто не встигає бути в курсі не тому, що не хоче, а тому що інформація просто не доходить, і є надія, що результати дослідження дозволять побачити, де саме обривається зв’язок.
Ментальне здоров’я та назви для скверів: про що питав киян “Київ Цифровий”
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у мобільному застосунку “Київ Цифровий” киян знову просять висловити свою думку щодо топонімів. Але цього разу йдеться не про перейменування, а про назви скверів у центрі столиці, які до цього були безіменними. Це зелені зони в Шевченківському районі, для яких місто пропонує назви, пов’язані з історією, культурою та наукою.
Також ми розповідали, що у “КЦ” стартувало нове опитування щодо ментального здоров’я містян, яке проходить вже втретє. Саме на основі такого анкетування в столиці розроблялась Мапа ментального здоров’я Києва. Нове опитування має допомогти удосконалити систему психологічної допомоги, яку можна отримати в столиці.
