У соціальних мережах розгорнулася активна дискусія щодо доцільності примусового шанування пам’яті загиблих захисників України, особливо серед молоді. Підґрунтям для цієї розмови став випадок у потязі “Харків-Київ”: двоє ймовірно студентів відмовилися підвестися під час хвилини мовчання. Думки учасників розділилися: для одних їхній вчинок є неприйнятним, інші ж вважають, що вони не порушили жодного закону, окрім соціальних норм.
“Зможу встати, але не хочу”
Дискусія почалася після посту киянки Світлани Ільницької, яка була у потязі “Харків-Київ” 15 серпня 2025 року. Вона повідомила, що о 09:00, під час хвилини мовчання, коли інші пасажири піднялися, обидва молодики залишилися сидіти.
“Хвилина мовчання добігає кінця, звертаюся до одного з них: невже ти не можеш встати, щоб вшанувати військових, які віддали свої життя за нас? Відповідь: зможу, але не хочу”, – зауважила Ільницька у своєму пості.
Світлана додала, що висловила молодикові свою думку і ледь встояла, щоб не нанести удар. Навколишні, за її словами, змовчали. Потяг поїхав до Києва, а у соціальних мережах виникла дискусія: варто чи ні засуджувати молодь за таку поведінку, чи залишити питання шанування пам’яті на совісті кожного.
Зокрема, у Facebook з’явилися заклики реагувати СБУ. Світлана “тегнула” спецслужбу у своєму дописі, закликавши до перевірки особистостей обох пасажирів. Колишній журналіст, а нині військовий та громадський діяч Вахтанг Кіпіані зазначив, що враховуючи свідомий вибір молодиків, їх слід покарати.
“Служба безпеки України разом із Укрзалізницею з легкістю з’ясує, хто ці особи. Це не просто безпринципні ждуни, а безстрашні герої, які повинні відчувати біль”, – підкреслив Кіпіані, отримавши понад 700 коментарів.
“Це страшно, що ніхто не контролює таких людей”
Варто зазначити, що більшість коментаторів підтримують ідею покарання для молодиків. Удова дисидента, правозахисника та політика Степана Хмари, Роксоляна, закликала знайти і покарати обох молодиків. Нардеп Роман Лозинський пообіцяв підготувати звернення до СБУ, щоб та звернула увагу на цей інцидент.
“Це дуже страшно, що такі люди вільно себе почувають та нічого не бояться. Ще страшніше, що ніхто не контролює таких відсторонених. Саме вони першими обслуговуватимуть росіян у разі окупації”, – коментує під дописом Кіпіані Анастасія Блищик, лейтенант 47 ОМБр ЗСУ.
У коментарях закликали перевізника оприлюднити імена пасажирів для “публічної обструкції”, деякі пропонували покарання у вигляді позбавлення громадянства. Такої думки дотримуються чотири з п’яти коментаторів.
Зрештою, до обговорення долучилися й представники СММ “Укрзалізниці”. Вони заявили, що завжди шанують пам’ять загиблих у війні за незалежність України, проте висловили думку, що вшанування є особистою справою кожного.
“Хвилина мовчання у наших потягах — це жест пам’яті та вдячності кожному герою, завдяки якому рухаються наші потяги і живе країна. Гідно вшанувати тих, хто віддав своє життя за Україну, — моральний обов’язок кожного. Але вчинки окремих пасажирів не скасовують загального правила: пам’ятати потрібно завжди, навіть у дорозі”, – зазначили в “УЗ”.
“Чи потрібно всім звітуватися, плакати й співати гімн? Це ж не Північна Корея”
Деякі вважають, що молоді люди не порушували жодних законів, отже, їх не варто притягати до відповідальності. Користувачка Ольга Михайлівна зауважила, що слід скаржитися не на молодиків, а на Вахтанга Кіпіані за “розпалювання ненависті”.
“Вони не хочуть — і ми не можемо їх примусити! Як і багатьох інших наших співгромадян. Це питання потребує обговорення, адже воно важливе”, – підкреслила Зоряна Мисак.
Дмитро Черкасов зауважив, що шанування пам’яті “за наказом” повертає Україну до тоталітарних практик і процитував відому фразу: “хтось написав чотири мільйони доносів”.
“Ви пропонуєте всім командуватися, молитися, плакати, співати гімн? Це ж Північна Корея. І, звісно ж, знайдуться небайдужі громадяни, що тягнутимуть неслухняних на розстріл”, – написав Черкасов під коментарем Ільницької.
Коментатори, що стали рушійною силою цього скандалу, не є простими. Ільницька є медійною особою, членкинею Громадської ради доброчесності, медіаторкою та правозахисницею. Вахтанг Кіпіані — військовий, журналіст, а також один із лобістів створення Національного військового меморіального кладовища у Гатному на Київщині, де місцеві мешканці виступали проти його будівництва.
Коли у Києві визначили процедуру вшанування захисників
Нагадаємо, у січні 2025 року Інформатор повідомляв, що у Києві було визначено, як проводити щоденну хвилину мовчання. Рекомендації були розроблені ініціаторами відповідної петиції, громадською організацією “Вшануй” та представниками міської влади. Про хвилину мовчання інформуватимуть у мобільному додатку “Київ Цифровий”, у громадському транспорті та через звукові системи оповіщення в центральній частині міста.
Також було зазначено, що оголошення про хвилину мовчання у метро Києва зачитує голос, відомий на всю країну. Це Соня Сотник, популярна радіоведуча та виконавиця кількох рокабільних хітів.
