У мобільному застосунку “Київ Цифровий” стартувало нове опитування щодо перейменувань столичних топонімів. Але від попередніх голосувань воно відрізняється наявністю “політично забарвленого” об’єкта, а саме вулиці Лаврської, навколо якої ламаються списи, створюються петиції та звернення депутатів. Киянам же потрібно відповісти, чи потрібно перейменувати вулицю Лаврську: частково – на вулицю Івана Мазепи, а частково – на вулицю Новонаводницьку.
Голосування у “Києві Цифровому”, що триватиме до 30 квітня, є продовженням петиції за повернення Лаврській імені Івана Мазепи. У лютому 2025 року її підтримала Комісія з найменувань пр Київраді, наразі – справа за киянами. І, враховуючи історію, що склалася 2010 року, коли Київрада перейменувала більшу частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську на вимогу Януковича та Гундяєва (він же – “Патріарх Кіріл”), навряд чи кияни захочуть залишити їхні “сліди” на мапі столиці.
Заохотити їх до участі у голосуванні взявся і колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Він зауважує, що настав час нарешті “повернути національну гідність та історичну справедливість у цьому питанні” та закликає проголосувати у Києві Цифровому. Щоправда, каже про повернення назви вулиці Івана Мазепи по всій її довжині, хоча опитування не передбачає такого варіанту. Йдеться про перейменування вулиці Лаврської від площі Слави до вулиці Добровольчих Батальйонів – на вулицю Івана Мазепи, як це було до 2010 року, а від вулиці Добровольчих Батальйонів до Наводницької площі – на вулицю Новонаводницьку.
До речі, опитування містить ще один об’єкт, хоча й не такий важливий та суперечливий, як Лаврська. Киянам пропонують відповісти, чи потрібно перейменовувати парк “Юність”, розташований у Солом’янському районі, на честь українсько-вірменського режисера, сценариста і художника Сергія Параджанова. Його в опитуванні називають одним з найоригінальніших та найвпливовіших митців світового кінематографа ХХ століття.
Пристрасті навколо Мазепи
Інформатор писав, що ім’я Івана Мазепи є для РПЦ неприйнятним (на українського гетьмана наклали у Москві анафему, тобто відлучили від церкви, за його союз з Карлом ХІІ під час російсько-шведської війни) і водночас є не чужим для Лаври у Києві. Гетьман був визначним меценатом, і у столиці збудував Троїцьку Надбрамну церкву, Успенський собор, Церкву Всіх святих над Економічною брамою, лаврські “мазепині мури” з вежами тощо.
З 2010 року вул. Івана Мазепи розділена на дві частини: менша – від ст.м. “Арсенальна” і до площі Слави – названа на честь гетьмана, а більша, між пл. Слави та Наводницькою, – Лаврською. Влітку 2010 року рішення Київради про розділення та зміну назви прийняли голосами 64 депутатів всупереч рішенню комісії міськради та під протести киян. А одним з ініціаторів рішення був тодішній заступник міського голови, Леоніда Черновецького, Віталій Журавський – у подальшому нардеп від “Партії регіонів”.
Питання назви вулиці Мазепи/Лаврської у Києві носить яскраво виражене політичне забарвлення. Так, з відповідною відозвою про необхідність терміново змінити найменування вулиці у січні 2025 року до Кличка звернулися кількадесят народних депутатів із різних фракцій (насамперед, “Євросолідарності” – на чолі з колишнім очільником Українського інституту нацпам’яті Володимиром В’ятровичем).
А в лютому 2025 року Комісія з найменувань при Київраді більшістю голосів підтримала відозву про повернення усій вулиці Івана Мазепи її назви. Таким чином, планують виправити ситуацію, що склалася 2010 року перед візитом до Києва патріарха РПЦ Кирила, яку назвали “ганебною плямою на мапі столиці”
Водночас у Комісії зазначали, що частині вул. Лаврської на відтинку від вул. Добровольчих батальйонів до Наводницької площі пропонують повернути історичну назву: “вулиця Новонаводницька”. Це, каже член комісії, також має велике значення, адже так відродиться історичне топонімічне середовище місцевості – Наводничі. Вулицю з історичною назвою “злили” з вул. Січневого повстання у 1981 році.
