Полиці українських супермаркетів прогинаються під вагою гарбузів. Відьомські капелюхи, котячі вуха та диявольські ріжки дістаються зі скриньокз традиційними святковими прикрасами. Близиться моторошне свято, яке відзначається щороку 31 жовтня – Геловін або Хеллоуїн – скорочено від – Вечір усіх святих. Це переддень західного християнського свята Дня всіх святих, пише The Telegraph, і українці до нього готові!
Геловін – стародавнє кельтське свято
Дедалі частіше можна почути, мовляв, подія стала занадто американізованою, позбавившись своєї суті на користь костюмів і випічки. Й дійсно, сьогодні Геловін – це гарбузові вечірки та змагання костюмів. Але так було не завжди.
Вважається, що Геловін зародився на кельтських околицях Британії, де протягом десятиліть адаптувався християнськими традиціями, конвенціями іммігрантів і невгамовним бажанням солодкого. Походження свята є суперечливим, й існують як язичницькі, так і християнські практики, які еволюціонували до того, яким Геловін є сьогодні.
Дехто вважає, що свято походить від кельтського язичницького свята Самайн, що означає “кінець літа”, під час якого святкували кінець сезону збору врожаю. Гейли – група вихідців з Ірландії, Шотландії та острова Мен – вважали, що настав час, коли стіни між нашим світом і наступним стають тоншими, дозволяючи духам проходити крізь них і завдавати шкоди їхньому врожаю. За обіднім столом ставили місця, щоб задобрити і прийняти добрих духів, як от духів рідних. Їм пропонували їжу та напої, а також запалювали багаття, щоб відігнати злих духів.
Свято всіх святих, або День всіх святих, який припадає на 1 листопада, став християнським святом у IX столітті. Пізніше воно було прийнято католицькою церквою, ставши святкуванням усіх святих церкви. Він починався з бенкету напередодні ввечері, можливо, як адаптація попередніх язичницьких обрядів.
Геловін здавна костюмований
Кельти одягалися в біле з чорними обличчями під час фестивалю Самайн, щоб обдурити злих духів, які, як вони вірили, блукали по землі. Схоже, що пригощання виникло в XVI столітті в Ірландії, Шотландії та Уельсі, де люди ходили від дверей до дверей у костюмах, просячи їжу в обмін на вірші.
Багато з них одягалися як душі померлих і, як вважалося, захищали себе від духів, видаючи себе за іншу особу. Діти ходили від дверей до дверей, просячи пиріжки в обмін на молитву за душі друзів і рідних. Популярними були костюми ангелів, демонів або святих. Солодощі були дуже солодкими, з хрестом на вершині, а символізували вони звільнення душі з чистилища.
Історик з Йоркського університету Ніколас Роджерс каже, що в XIX столітті діти замість молитви вже пропонували пісні та жарти в обмін на фрукти чи гроші. До вікторіанського періоду костюми стали більш авантюрними. Кажани, привиди та вампіри виявилися популярними з розвитком готичної літератури. Також були поширені екзотичні персонажі, такі як єгипетські фараони.
В 1917 році зявилося те, що називається “погрози” в обмін на солодощі. Після короткого затишшя під час Другої світової війни Геловін став широко поширеним дитячим святом, а побудовані передмістя створили безпечне місце для вільного відпочинку дітей у костюмах.
Витоки різьблення гарбуза
Вирізання гарбузів також походить від фестивалю Самайн, коли гейли різали ріпу, щоб відігнати духів і не дати феям оселитися в будинках. Існує навіть міф про ріпу та вуглинку всередині, який диявол кинув помираючому хлопцю, якому за життя вдалося обдурити самого “девіла”. Лише до 1920-х років різьблення гарбуза набуло широкого поширення в Америці, тому що коли в країну ринув потік ірландських іммігрантів, їм було важко знайти ріпу для різьблення по дереву – натомість вони використовували гарбузи.
Традиції Геловіна в усьому світі: Україна
Українці влаштовують камерні тематичні вечірки з нагоди свята, прикрашають будинки різьбленими гарбузами, готують страви з гарбуза. Кав’ярні та кафе пропонують фотозони у стилі Геловіну, а підлітки ходять з вигуками “солодощі або смерть” від дому до дому не тільки в селах, але й містах. Зазвичай вони одягнені або мають атрибути костюмів янголів, чортенят чи героїв улюблених серіалів а-ля Венздей чи Бітлджюс. А дехто з дорослих навіть прикрашає власних тварин.
Мексика
У Мексиці ласощі є лише невеликою частиною святкувань Дня мертвих, які проводяться 1 і 2 листопада. Вважається, що фестиваль бере свій початок близько трьох тисяч років тому в доколумбовій Мезоамериці. Щоб вшанувати померлих, сім’ї можуть приготувати бенкет із улюблених страв померлого або залишити подарунки на місці його могили. Ширші святкування зазвичай включають траурних людей у масках в формі черепа.
Японія
Хоча в Японії зазвичай не святкували Геловін, культура вдягання – у дедалі вишуканіші костюми – стала традицією. Вуличні вечірки та заходи в тематичних парках стали особливо популярні – місцями для демонстрації лякаючих костюмів. Так, костюмований натовп марширує передмістям Токіо та інших японських міст.
Ірландія
В Ірландії фруктовий пиріг використовується як частина гри у ворожіння. Всередину солодощів кладуть обручку, а хто знайде – скоро вийде заміж. Знайти жмут соломи означає, що на порозі благополучний рік, горошина – що в цьому році людина не вийде заміж. Палиця означає нещасливий шлюб або суперечку, а монета символізує удачу.
Італія
Їжа в Італії також відіграє важливу роль у святкуванні Дня мертвих. Боби мертвих – це цукрове печиво у формі бобів, яке їдять у цей період. Це частина давньої традиції, котра базується на ідеї, що душі померлих мешкали в бобах. Вживання їх нібито дозволяє встановити зв’язок між живими та мертвими.
