Атака РФ на Київ 4 липня 2025 року виявила проблему, яку у столиці знають, але не вирішують. Війна триває вже четвертий рік, ворог завдав тисячі ударів по домівках жителів Києва, і кожне нове попадання – це страшний, але корисний досвід, якого у Києва, на жаль, дуже багато. Досвід мав би навчити всіх, як швидко та ефективно організувати допомогу постраждалим. На жаль, влада Києва досі не розробила такого алгоритму, і після кожного нового удару доводиться знову починати з нуля та боротися з хаосом.
“Можновладці” присвоюють результати праці волонтерів
На це звертає увагу відома волонтерка Альона Крищук. Її досвід, зокрема, робота на місцях атак РФ 4 липня демонструє: не налагоджено базових процесів, не вирішено елементарних питань. Як часто буває в Україні, всі можливі дірки замазують волонтери.
“Станом на сьогодні, 11 ранку, у “високих кабінетах” міста досі немає повної інформації про те, які будинки постраждали. Ми [волонтери] нещодавно працювали на семи локаціях, були на Святошино в квітні, і всюди ми спостерігали хаос, відсутність координації та чітких алгоритмів для постраждалих мешканців,” – зазначає вона.
Крищук нарікає, що “можновладці” також присвоюють результати зусиль волонтерів. Вони доповідають нагору, що “вікна закриті”, хоча насправді їх закривали благодійні фонди, волонтери та самі жителі, а не служби та посадовці, які мали б це зробити.
Вона стверджує, що існує недостатня кількість матеріалів, які потрібно вибивати з влади. Наприклад, одна з районних адміністрацій Києва повідомила мешканцям: “Ви ж нова багатоповерхівка, ви не можете купити собі ОСБ? (матеріал, яким закривають вибиті вікна – прим. ред)”. І 50 листів матеріалу привезуть лише після розгромних коментарів під постом голови КМВА Тимура Ткаченка в соцмережах. У РДА кажуть: “Ми вам дали один контейнер для сміття – будьте вдячні”.
“Гуманітарні штаби кажуть, що вони “соціальна служба” і “волонтери, розберіться самі між собою”, але чому волонтери знаходять на другий день після прильоту бабусю на 15 поверсі без води і без розуміння, що робити? Вона не може спуститися, адже ліфт не працює?” – запитує Крищук.
Алгоритму немає, а хто напише методичку – звичайно, волонтери!
Волонтерка обурюється, що після стількох років війни та безлічі прильотів, у місті з бюджетом 90 мільярдів гривень немає єдиного, узгодженого, відпрацьованого алгоритму дій після атак.
“В кожному районі ситуація унікальна. Найкращі практики не масштабуються, а про погані на “високих нарадах” навіть не згадують. А координації між волонтерами та благодійними фондами взагалі немає. Ми потрібні лише для результатів, які можна підчислити у звітах,” – підкреслює вона.
Крім того, у Києві все ще немає адекватного інформування, не кажучи вже про навчання голів ОСББ. Це близько 1500 житлових комплексів, та ЖБК – ще близько 1000 житлових комплексів. Саме вони несуть основне навантаження на організацію деяких процесів та кримінальну відповідальність. Все відбувається під гаслом: “Ви приватні організації – тож, самі і розбирайтесь”.
Буває, що після кожного прильоту з’ясовуються подробиці, про які не знають не те що мешканці, а навіть голови ОСББ та ЖБК, зазначає волонтерка. І перелік того, чого не знають голови ОСББ та ЖБК, досить великий.
Після червневих прильотів активісти вирішили самі створити методичку на основі вже набутих знань, але поки не встигли. Судячи з досвіду Крищук, це будуть такі пункти – можливо, трохи інакше сформульовані:
- “Чи знали ви, що кожна квартира (і автомобіль!) повинні окремо звертатися до поліції, щоб виклик було зафіксовано і на оцінку виїхали?” Це дійсно велике навантаження на систему, але хто це рахує?”;
- “Ви знали, що комісії з оцінки збитків приходять через 3-4-5 днів, а до цього часу ви не маєте права нічого робити, щоб отримати компенсацію? Часто мешканці не витримують: “Та як-то ж важливо на ту компенсацію, приберіть будь ласка, тут навіть спати неможливо!”;
- “Ви знали, що мають місце непоодинокі випадки мародерства після прильотів? Поліції потрібно ставити додаткові завдання “охорони”, формувати списки, хто може пройти в під’їзд, і викликати Муніципальну Варту, якщо периметр великий?”;
- “Ви знали, що в багатьох питаннях РДА говоритимуть “це до КМДА”, а в КМДА – відправлятимуть назад до РДА?”;
- “Вам відомо, що ДСНС може не приїхати на виклик, бо “по телефону зрозуміло, що це не той масштаб?”.
“Грьобаний совок в найгіршому сенсі” чи протистояння КМВА та КМДА
Крищук визнає, що ситуація, що склалася, має різні причини та складнощі. Проте необхідно щось робити з ефективністю ліквідації наслідків – адже частота нападів РФ на Київ лише зростає.
“Я знаю, що існує закон про столицю і все не так просто. Я знаю про політичні тертя між КМВА та КМДА, я знаю, що РДА не мають своїх бюджетів. Але, шановні, нас чекають важкі ночі попереду. Волонтери ніколи не зможуть виконати те, що має робити місто для своїх жителів. Тому давайте дорослішати,” – завершує волонтерка.
Крик душі Крищук викликав величезний резонанс. Її пост багато хто перепостив у соцмережах, у коментарях кияни тегають КМВА, КМДА, чиновників, депутатів Київради, ЗМІ, окремих журналістів, лідерів думок. Деякі депутати Київради зайшли в коментарі, наприклад, Ксенія Семенова написала, що “не зовсім погоджується” з волонтеркою.
“Перша доба після прильоту – це вже нормально відпрацьований механізм. Спокійно, почергово, всім все видають. Я вже б не наводила хаос. Проблеми починаються з моменту алгоритму відновлення житла,” – вважає вона.
На це депутатці відповіли, що ситуація дуже залежить від району. Деякі коментатори вважають, що райони не найголовніше, а “системна помилка” в Києві – це протистояння центральної та місцевої влади, яке є основою всіх проблем.
Є кияни, які кажуть, що неспроможність організувати нормальну допомогу є “грьобаним совком в найгіршому сенсі”. Дехто підкреслює, що існують гарні сценарії допомоги, а буває – зовсім ні.
“Поширюю пост, але коли був приліт у будинок подруги, було таке враження, що місто допомагає, хоча 70% роботи зробили волонтери і просто люди, які відгукнулися на заклик про допомогу в соцмережах. Але знаю й інший будинок, де ситуація була, як в дописі,” – розповідає киянка Леся Михаленко.
Крищук подякувала всім небайдужим, хто відреагував на проблему. Згодом вона написала, що завдяки репостам 4 липня мала зустріч з представником КМВА, де трохи “докинула картинки” для кращого розуміння ситуації владою “в полях”.

“Треба пройти десять кіл пекла”
Волонтерку підтримала Катерина Рапута, голова одного з київських ОСББ, куди нещодавно був приліт. Вона зазначила, що “підписується під кожним словом” Крищук та вказала на нову проблему – “ще й будинки почали ділити, якщо у вас ОСББ – то вирішуйте самі”.
“У кожному районі свої правила. Відсутній єдиний алгоритм. За стільки років немає жодної методички чи чогось подібного: “Якщо у вас прилетіло, ми з вами і поруч. Ось крок 1, ось крок 2…”. Всі розбираються на місці,” – підтверджує вона.
Рапута вважає, що критично необхідна координація на місці прильоту. Потрібно об’єднувати волонтерів, благодійні організації, керівників будинків і компаній, які їх обслуговують. Але наразі координація залишається недосконалою.
“Щоб поставили смітник, дали ОСБ-плити/плівку, поставили туалети – потрібно пройти десять кіл пекла. А ми ще не дійшли до відновлення будинку. Це буде окремо. Довідки, слідчі, прибирати кляте скло, а коли компенсація, черга на експертизу (на Київ лише 2 групи експертів, Карл!). Ще й будинки почали ділити, якщо у вас ОСББ – то проходьте якось,” – каже голова ОСББ.
Волонтери працюють, влада звітує, що все гаразд: таке в Києві вже було
Ситуація, про яку розповіла Крищук, для Києва не нова. Влада столиці вже “пройшла” критику від журналістів та активістів за слабку організацію допомоги людям, чиє житло постраждало від російських атак. Іноді безвідмовні волонтери “вивозять” більшу частину роботи, поки офіційні структури або запізнюються з реакцією, або просто “поступаються” своїми обов’язками активістам. Саме тому у багатьох киян є відчуття, що їхні питання вирішують волонтери, а не влада.
Наприклад, після прильоту в Святошинському районі 24 квітня киян обурив глава КМВА Тимур Ткаченко. Як він звітував через чотири дні, що “наслідки ліквідовано”, але, за словами місцевих, це було далеким від реальності. Мешканці також відзначали, що представники місцевої влади приїхали двічі – лише для фотографії.
“Будівельні матеріали і елементи захисту привозять волонтери на зібрані пожертви. Годують ресторани і волонтери. Сусіди приносять їжу тим, хто сам не може дійти на точку видачі. Жодної допомоги від міської адміністрації,” – написала журналістка Forbes Ukraine Любов Петрушко.
За її словами, також саме волонтери, а не влада, організували перепис літніх людей без родичів, щоб надавати їм точкову допомогу. Натомість сміття вивозили і закривали вікна місцеві та волонтери.
Атака на Київ 4 липня: пожежі, руйнування та поранені
Інформатор повідомляв, що внаслідок масованої атаки шахедами та ракетами, яка тривала близько 8 годин, у Києві сталися численні пожежі. Десять районів столиці зафіксовані з падінням уламків на різних локаціях.
Как сообщал Інформатор, в столиці постраждали 26 осіб, серед яких одна дитина. На жаль, одна людина загинула. Психологи ДСНС надали допомогу 39 людям.
Падіння уламків БпЛА зафіксовано у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Святошинському та Солом’янському районах. Станом на ранок 5 липня на місцях продовжувалися аварійно-рятувальні роботи.