Химерний шанс на спасіння: напівзруйновану садибу Мурашка в Києві хочуть перетворити на культурно-мистецький центр

У Києві, здається, нарешті визначилися зі злощасною долею садиби Мурашка. Наприкінці 2024 року у КМДА вирішили, що місто власними силами проведе протиаварійні, консерваційні та, зрештою, реставраційні роботи на трьох визначних пам’ятках, серед яких і комплекс на Малій Житомирській, 12-14. Нині ж розроблена концепція створення культурно-мистецького центру “Садиба Мурашка”, яка має не тільки врятувати пам’ятку від руйнування, а й дати їй шанс на друге життя.

Про презентацію цієї концепції, яку поки бачили лише представники Департаменту охорони культурної спадщини, Департаменту культури та Шевченківської районної адміністрації, на своїй сторінці у Facebook повідомила заступниця Кличка Ганна Старостенко. За її словами, концепція простору передбачає створення галереї сучасного мистецтва та музею авангарду із сучасними інклюзивними експозиційними залами, дитячої мистецької школи та мистецької резиденції. А також тут має з’явитися мистецька бібліотека та центр із цифровим доступом до освітніх і виставкових проєктів.

Як зазначила чиновниця, проєкт, що має врятувати садибу від руйнування та наповнити її життям, передбачає багато роботи. І з цим важко сперечатися, враховуючи її вік і аварійний стан. Втім, як зазначає її єдиний мешканець, науковець Олександр Глухов, міська влада постійно занепокоєна долею садиби ще з 2012 року, коли її повернули до комунальної власності міста. І концепція створення мистецького центру є чудовою ідею, хоча й не зрозуміло, як її втілити у життя.

До речі, самого Олександра Глухова, завдяки якому садиба Мурашка не перетворилася на ТРЦ ще майже 20 років тому, на презентацію проєкту не запросили. Поки за відстоювання в суді повернення пам’ятки в комунальну власність і захист садиби від знищення впродовж довгих років місто “віддячило” йому тим, що вимкнуло у будівлі газ та світло і через суд намагалося виселити його подалі від центру. Але ж, якщо проєкт створення мистецького центру не зупиниться на створенні буклету, з долею справжнього охоронця пам’ятки доведеться щось вирішувати.

Історія садиби Мурашка в середмісті Києва

Інформатор розповідав, що садиба українського художника Олександра Мурашка та його родини була віддана у “приватні руки” ще за часів Леоніда Черновецького.  На місці пам’ятки хотіли збудувати готельно-житловий комплекс, а мешканців почали виселяти на Троєщину. У будівлі залишився лише математик Олександр Глухов з дружиною, який нікуди не планував виїжджати попри погрози. Те, що історична нерухомість була незаконно передана у приватну власність Генеральна прокуратура змогла довести лише у квітні 2015 року. Попри те, що садиба Мурашка із 2012 року віднесена до пам’яток історії та архітектури національного значення. 

У 2020 році вже при мері Віталії Кличко Глухова знов намагалися виселити, нібито без цього не можна провести реконструкцію. Проте він знов не побачив документів, які б свідчили про добрі наміри влади. Співпадіння чи ні, але з осені 2020-го його відключили від газу і води, за які він продовжує сплачувати рахунки.

Садиба Мурашка на Малій Житомирській, 12-14 складається з чотирьох будівель. Як повідомляє “Енциклопедія громадянина”, це триповерховий прибутковий будинок (14-А) у ренесансно-барокових формах, двоповерховий флігель (14-Б) із дерев’яними сходами, п’ятиповерховий житловий будинок (12-А) з модерновим фасадом, прикрашений рослинними орнаментами, ліпниною, фактурним тинькуванням та рустуванням та ще один флігель (12-Б). Історія садиби простежується до середини ХІХ століття, а на початку ХХ століття тут жив і працював видатний художник Олександр Мурашко, який отримав садибу у спадок. В одній будівлі розташовувався житловий будинок, в іншій – художня майстерня.

Джерело