Кияни, що вдруге зібралися на акцію протесту біля театру Івана Франка, виступили проти рішення Верховної Ради щодо розпуску НАБУ та САП, виказуючи незгоду з участю Віталія Кличка в цих акціях. Щоб акцентувати цю точку зору, вони створили відповідні плакати, а також активно обговорюють політичні перспективи мера Києва у соціальних мережах. Загалом, ситуація викликає сильне відчуття дежавю з 2013 року, коли на “ранньому” протестному Майдані в Києві також виступали з вимогою про виключення консервативних опозиційних політиків, яких навіть закликали перенести їхні акції на Європейську площу.
На другий день протестів, які тривають у Києві, кияни принесли з собою плакати з написами “Кличко, більше не приходь!” та “Віталік, якщо ти знову тут – йди на…”. Напередодні Інформатор аналізував можливі стратегії міського голови Києва, якщо він вирішить використати ці протести як свого роду “трамплін”. Не без підстав відзначили, що деякі протестні елементи 2025 року нагадують події осені-взимку 2013 року.
Вимога усунення консервативних політиків від народного протесту також активно висловлювалася на перших етапах Революції Гідності (коли вона ще називалася Євромайданом). Це пам’ятають кияни, які брали участь у буремних подіях 2013-2014 років, про що активно згадують у соцмережах.
“У нас нещасний мер. Вже тоді, у 2013 році, його посилали “на*уй” на Майдані, а тепер нічого не змінилося. Віталька намагається імітувати, що йому не все одно, але всі знають, що Кличко Київ не любив і не полюбить. Мерство було ситуативним рішенням, яке просто затягнулося”, – зазначив у дописі киянин Микола Марусик.
В цілому, у “протестних” соцмережах Кличкові закидають спроби використати протест для власних політичних цілей. Висловлюється думка, що позиція “ворог мого ворога – мій друг” для мера Києва є провальною, що намікає на те, що ситуативний союз між громадянським суспільством і опозиційним політиком в цей раз не складе. Однак у 2013 році гасла про “Майдан без політиків” не протрималися довго, адже альтернативний Майдан, очолюваний “консервативними” політиками, було перенесено на Європейську площу.
Серед голосів, які підтримують Кличка, є думка, що частина “протестної” спільноти готова розглядати співіснування в рамках конкретних акцій. Наприклад, киянка Олена Герасименко зазначила, що сам мер не має відношення до ліквідації антикорупційної вертикалі, хоча вона обережно замовчує, що Кличко і його найближче оточення вже мали справу з детективами НАБУ.
“Чим Кличко не вгодив? Його голос за фактичне знищення антикорупційних інституцій тут не при чому. Якби не Кличко, Київ вже давно був би під російською і зеленою окупацією”, – розмістила свою думку на Facebook пані Герасименко.
Варто зазначити, що для Кличка відвідування мітингу біля театру Івана Франка стало скоріше спробою “застовпити” за собою місце для можливих подальших участей у акціях. Рішення про участь у протестах у майбутньому прийматимуть політтехнологи, зважуючи всі “за” і “проти”. Після того, як протестуючі висловилися проти залучення Кличка як “консервативного” політика і ситуативного союзника, галочка додалася саме до другої графи.
Дежавю міцнішає
Тим часом, у протестів проти розпуску антикорупційних органів у Києві все більше зовнішніх ознак, схожих на “ранній” Євромайдан 2013 року. Багато бізнесів у столиці, розташованих поблизу театру ім. Івана Франка, висловили підтримку протестуючим. Шоурум ювелірних виробів Guzema на вул. Ольгинській запропонував мітингувальникам пакети з водою – супроводивши їх написом: “Вода для всіх, хто сьогодні поруч”.
Ще одна місцева компанія, “Міністерство піци”, що на вул. Заньковецької, безкоштовно пригощала мітингувальників кавою. Подібні акції підтримки спостерігалися і в інших містах; у Луцьку, наприклад, Misto.cafe забезпечив активістів кавою. Зазначимо, що наразі мова йдеться лише про зовнішні паралелі між протестами 2025 року та подіями, що почалися восени 2013 року: тоді підприємці, висловлюючи свої скарги на “тиск” з боку уряду Миколи Азарова, щиро підтримали проєвропейські виступи молоді в Києві.
Як біля театру легітимізували слово на букву “О”, і проти чого саме протестували кияни
Нагадаємо, Інформатор повідомляв, що ввечері 22 липня 2025 року люди зібралися на протест проти знищення антикорупційних органів у центрі Києва, біля Театру Івана Франка. Учасники зібрання інформують, що станом на 20:00 22 липня тут знаходилося близько 2 тисяч людей. Хоча реальна кількість може бути меншою, це все ж перший масштабний мітинг у столиці з початку війни з РФ.
22 липня ВР ухвалила в цілому законопроєкт №12414. Тепер керівник САП стає радше номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність, перетворюючись на підрозділ Генпрокуратури. В НАБУ та САП попереджали, що антикорупційна інфраструктура України, створена з 2015 року за співпраці з міжнародними партнерами, буде зруйнована.
