Не зважаючи на те, що тариф на опалення та гаряче водопостачання в Києві не змінювався з 2018 року, ситуація із заборгованістю за отримані послуги залишається складною. Наразі загальна сума боргу киян складає 7 млрд грн, з них 4,3 млрд грн – за тепло, 2,7 – за воду. Деякі не платять роками, не маючи на це жодних підстав.
Про заборгованість мешканців столиці та санкції, що застосовуються до хронічних несплачувачів, під час брифінгу 13 грудня розповів директор СП “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго” Костянтин Лопатін. У КП “Київтеплоенерго” визнають, що переважна більшість мешканців столиці сплачує за ці послуги своєчасно: із загальної кількості близько 1,1 мільйона особових рахунків клієнтів борги “висять” на 160 тисячах рахунків. Розміри, терміни та причини їхнього накопичення, звісно, різні, проте спостерігається дивна тенденція: на системну несплату та накопичення великих сум найчастіше “страждають” мешканці великих квартир з нових елітних забудов.
“Саме до споживачів такої категорії нашим підприємством вживаються все передбачені чинним законодавством заходи впливу. Система централізованого опалення і взагалі енергетична система Києва є однією з найбільших в Європі, і джерелом для покриття всіх необхідних витрат є саме кошти від оплати нашими клієнтами за надані послуги. Тож, ми застосовуємо до хронічних боржників штрафні санкції, нагадаю, що постановою Кабміну від 29 грудня 2023 року скасовано мораторій, який забороняв застосування штрафів до боржників за комунальні послуги. Саме через це у платіжках за листопад 2024 року понад 90 тисяч системних боржників отримали не тільки нарахування за надані послуги, а й штрафні санкції у вигляді пені. Сумарна цифра штрафів у листопаді по Києву перевищує 6 млн грн”, – повідомив Костянтин Лопатін.
Щодо того, як визначається розмір пені, законом передбачено, що він встановлений у договорі, але не може перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Нарахування для кожного конкретного боржника залежить, в першу чергу, від терміну прострочення грошового зобов’язання та обсягу накопиченої заборгованості. Пеня не застосовується у випадках, якщо у боржника є документально підтверджена заборгованість держави перед ним – по пільгам, житловим субсидіям або зарплати.
Якщо ж хронічний несплачувач ніяким чином не реагує на наявність боргу, Київтеплоенерго звертається до суду. І загальна сума судового стягнення буде вже на 20% перевищувати суму основної заборгованості. До речі, наразі в районних судах Києва знаходиться понад 700 справ щодо стягнення боргів за опалення та гаряче водопостачання. І треба враховувати, що якщо справа дійшла до примусового стягнення, кошти з банківських рахунків, депозитів або із заробітної плати автоматично списуються як сплата за борги.
Аби споживачі могли уникнути штрафних санкцій, Київтеплоенерго закликає сплатити або реструктурувати борг та сплачувати його частинами. Укласти договір реструктуризації можна у Центрі комунального сервісу. Фахівці запросять необхідні документи та узгодять графік погашення боргу. За останні пів року вже укладено понад 810 угод.
Кожен десятий киянин не сплачує за тепло, якщо розбити їх борг на всіх, вийде 6900 грн на людину
Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що КП “Київтеплоенерго”заборгувало НАК “Нафтогаз України” 20,7 млрд грн. Якщо розділити цю суму на всіх киян, вийде, що кожен мешканець столиці повинен буде сплатити 6900 грн. Втім, газовий монополіст має наміри реструктуризувати частину цього боргу, що утворювався впродовж багатьох років, починаючи приблизно з 2018-го.
Ще раніше ми писали про те, що сумарний борг киян перед КП “Київтеплоенерго” становить 7,5 млрд грн. При цьому 16% з усіх споживачів накопичують заборгованості тривалий час, не звертаючись по реструктуризацію. А кожен десятий киянин за весь опалювальний сезон 2023-2024 не сплатив за послуги жодного разу.
