Те, що розпочалось з амбітних планів міської влади розчистити двори від запаркованих автомобілів, завершилось тим, що ініціативу беруть на себе самі мешканці. Ідея встановлення обмежувачів у вигляді бетонних конусів, болардів-напівсфер та стовпчиків за перші 4 місяці втілилась лише у визначення чотирьох адрес для “пілотного проєкту”, а далі взагалі заглохла. Проте наразі у дворах Києва з’являються власноруч встановлені мешканцями обмежувачі, а разом із ними виникають конфлікти, звинувачення і колективне безсилля.
Два недавні випадки в Дарницькому і Печерському районах свідчать про те, що кияни втомились чекати та почали самостійно боротися з безладом у своїх дворах. Як повідомляється у Facebook, на вулиці Раїси Окіпної, 4А у Печерському районі, місцеві жителі розставили жовті напівсфери вздовж тротуару, щоб припинити хаотичне паркування поблизу під’їздів. Ці обмежувачі покликані звільнити прохід пішоходам, однак деякі водії залишають свої автомобілі між ними або частково на тротуарі. Коментатори під цим дописом відреагували емоційно: частина підтримує жорсткі дії навіть до “чотирьох пробитих коліс”, як “найефективніше покарання”, в той час як інші вказують на безправність таких дій і потребу в офіційних дозволах від міської адміністрації. Один з найбільш полярних обмінів думками стосується саме теми самоуправства: чи можуть мешканці самостійно встановлювати напівсфери, якщо поліція не штрафує, а порушення тривають роками.
Подібна ситуація складається на вулиці Здолбунівській в Дарницькому районі. Тут мешканці за власні кошти придбали та встановили десятки жовтих напівсфер, перегородивши ділянки, де постійно паркувались автомобілі. На фото видно, що деякі автомобілі були вже запарковані перед встановленням, і фактично опинилися заблокованими.
Прихильники таких методів серед мешканців зазначають, що в тих місцях, де зараз розташовані напівсфери, раніше були зелені зони — газони і дерева, які перетворилися на стоянки. Противники обмежувачів вважають, що напівсфери створюють нові небезпеки, адже їх важко помітити в темряві, вони слизькі взимку і заважають пішоходам з інвалідністю або батькам з дитячими візками. Знову ж таки, звучить і аргумент законності: напівсфери — це мала архітектурна форма, встановлення якої потребує погодження з міською владою.
Всі одностайно визнають, що замість бар’єрів краще було б вимагати облаштування офіційних паркомісць, але це виглядає фантастично для щільно забудованих районів. Тому багато хто вважає, що обмежувачі — це не забаганка, а вимушений крок. До речі, за словами місцевих, на Здолбунівській поруч із будинком є платні паркінги, але водії свідомо обирають безкоштовну альтернативу на газонах чи тротуарах, адже для чого платити, якщо можна безкоштовно?
У березні 2025 року оголосили про старт програми встановлення антипаркувальних пристроїв — напівсфер і болардів у дворах. Очільник адміністрації обґрунтував цю потребу тим, що під час ворожих атак спецтехніка складно потрапляла до місць влучення саме через запарковані проїзди. Було заплановано інспектування всіх багатоповерхівок, розробка схем і монтаж обмежувачів. Але вже в липні з’ясувалося, що за чотири місяці не реалізовано жодного об’єкта — лише чотири пілотні адреси залишаються на стадії погоджень.
На фоні цієї ситуації самодіяльність киян, яких почали називати “анархістами-екстремістами”, виглядає як вимушена реакція на бездіяльність влади. Водночас це піднімає складні питання: хто вирішує, де проходить межа публічного простору? Чи вистачає простої ініціативи мешканців, щоб вважати напівсфери законними? І що є важливішим — наявність дозволу чи безпека людей, які щодня користуються цими дворами? Судячи з коментарів, остаточної відповіді поки що немає.
У Києві планують легалізувати парковки біля житлових будинків
Нагадаємо, кияни збирають підписи за узаконення “проблемних” парковок біля житлових будинків. Пропонується такий механізм: місця для паркування транспортних засобів мають бути легалізовані, якщо три чверті мешканців не проти ініціативи. Вартість для власників пропонують встановити у залежності від економічних реалій, включаючи тривалі періоди (квартал), та обіцяють, що це принесе місту значні прибутки.
Також нещодавно було повідомлено, що паркінг Київського велотреку “заброньований” назавжди за конкретними автомобілями: на його табло, що повинно показувати кількість вільних місць, завжди світиться “0”. Незважаючи на те, що стоянка є комунальною, тобто, збудованою на кошти киян, вона працює виключно “для своїх”. Доступ для інших автомобілів заблокований — щонайменше 30 місць з 40 “вічно зайняті” за абонементами.
