Київська міська прокуратура звітувала про кількість своїх співробітників з інвалідністю, зокрема тих, хто отримав її під час повномасштабної війни. Напевно, столичним прокурорам вперше довелося оприлюднювати таку інформацію, проте під час масштабних перевірок рішень МСЕК, що ініційовані Кабміном, краще спрацювати на випередження. І, за офіційною інформацією, статус осіб з інвалідністю у Київській міській прокуратурі має менш, ніж 3% від загальної кількості прокурорів.
Про це пресслужба відомства повідомила у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що загальна чисельність співробітників, що складається з працівників центрального апарату та 10 окружних прокуратур, становить 696 осіб. З них оформлену інвалідність мають 20 прокурорів: 13 – третю групу інвалідності, ще 7 прокурорів – другу. Тобто від загальної кількості працівників випадки інвалідності становлять 2,87%.
“Повідомляємо, що ані в.о. керівника Київської міської прокуратури, ані заступники керівника не мають ані групи інвалідності, ані пенсій за вислугою років, ані будь-яких інших пільг. Також не мають груп інвалідності начальники управлінь та їхні заступники. Серед начальників відділів є один працівник, який має інвалідність третьої групи, пов’язану з протезуванням органу”, – повідомили у прокуратурі.
Щодо тих, хто отримав цей статус під час повномасштабної війни, у 2022 році таких прокурорів було двоє, у 2023 та 2024 році – по одному. Решта, а це 16 працівників, оформили інвалідність до 2022 року. З них п’ятеро – один чоловік та четверо жінок є інвалідами дитинства. Увесь цей звіт разом із підтверджуючими документами Київська міська прокуратура направила до Офісу Генерального прокурора у межах призначеного службового розслідування.
Тим часом, у Київраді очікують не тільки звітності щодо ситуації з інвалідністю серед працівників прокуратури, а й про результати їхньої діяльності. Відповідне депутатське звернення до Віталія Кличка направила депутатка Київради від “Європейської солідарності” Вікторія Пташник.
“Норма закону каже, що з‘являтись на засідання місцевих рад та інформувати про результати діяльності відповідну громаду керівники обласних й окружних прокуратур мали б щонайменше двічі на рік. За рік своєї каденції ніколи не бачила очільника Київської міської прокуратури (чи в.о. керівника або його заступника) у нас на засіданні. Тож звернулась до Кличка з проханням надіслати відповідне запрошення”, – написала Пташник у Facebook.
Висловивши сподівання, що стан здоров‘я працівників Київської прокуратури набагато кращий, ніж у Хмельницькій обласній прокуратурі, депутатка заразом вирішила дізнатися й про кількість інвалідів у КМДА. Тож, 28 жовтня 2024 року направила до Кличка ще один депутатське звернення із проханням провести аналіз кількості працівників Київської міської державної адміністрації, що мають статус осіб з інвалідністю. А потім поінформувати і киян, і депутатів Київради про його результати, зокрема, оприлюднити інформацію, скільки працівників КМДА отримали такий статус с 24 лютого 2022 року.
У Київраді починається метушня через гроші
Як розповідав Інформатор, офіційно проєкт бюджету столиці на 2025 рік представлять на розгляд постійної комісії міськради з питань бюджету у середині листопада, але вже днями починаються консультації з депутатськими фракціями. Про особливості бюджетного процесу розповіла в ефірі телеканалу “Київ24” депутатка Київради від партії “Європейська Солідарність”, членкиня постійної комісії з питань бюджету Людмила Ковалевська. За її словами, КМДА, як виконавчий орган Київради, має своє бачення, але зобов’язана прислуховуватись до думки депутатів.
“Я цікавилась цим питанням, і “гаряча пора” настане трохи пізніше. Але вже з наступного тижня вже почнуться консультації з фракціями (у Київраді – Ред.), так завжди буває, коли виконавчий орган вислуховує депутатів, їхнє бачення, щоб зрозуміти, які позиції в бюджеті треба точно ставити, а де можна трохи прибрати. КМДА має своє бачення, але, оскільки голосувати нам, і відповідальність нести також нам – з нами консультуються”, – зазначила депутатка.
Формування бюджету столиці є складним та багатоетапним процесом. Місто складає податки та збори до свого бюджету, дещо – віддає державі (як, наприклад, у випадку з “військовим” ПДФО). В самому ж бюджеті є захищені статті, а є статті “на розвиток” міста. І кожен з розпорядників бюджетних коштів (департаментів КМДА) подає бюджетні запити з тими витратами, які планують на наступний рік.
Нагадаємо, 2023 року під час формування бюджету депутати скаржилися на нестачу коштів через те, що центральна влада вирішила перенаправити “військовий” ПДФО на потреби оборони. Так, заступник міського голови, очільник фракції “ЄС” Володимир Прокопів навіть висловився у сесійній залі про те, що Києву не потрібен “орієнтований на війну” бюджет. “Міста мають жити своїм життям”, – пояснив тоді Прокопів, спричинивши цим великий скандал поза межами Київради.
Зрештою, депутати прийняли бюджет-2024 з великим дефіцитом. Видаткова частина бюджету склала 82,3 млрд грн, в той час, як доходи складуть лише 68,85 млрд грн. На міську владу заклали більше мільярда гривень, а в 10 разів менше – на дітей.
