Київрада оголосила новий набір присяжних для двох судів столиці. Ця система функціонує в Україні вже майже десять років, однак місцеві суди постійно стикаються з дефіцитом охочих стати частиною цієї ініціативи. Списки присяжних оновлюються щонайменше двічі на рік, і для кожного районного суду обирається від 20 до 30 кандидатів.
Зараз у Києві триває новий набір кандидатів для Подільського та Голосіївського районних судів. Як повідомила Київрада на своєму офіційному сайті, заявки приймають до 24 жовтня 2025 року включно. Стати присяжним зможе будь-хто з киян віком від 30 до 65 років, який проживає в одному з вказаних районів, володіє державною мовою, не має судимостей і не підлягав кримінальному переслідуванню за корупційні правопорушення.
Серед професійних обмежень – заборона бути держслужбовцем, депутатом, адвокатом, нотаріусом або працівником правоохоронних органів. Кандидат також не повинен мати хронічних психічних захворювань, які можуть заважати виконанню обов’язків. Ті, хто відповідає вимогам і хоче спробувати себе у цій відповідальній ролі, повинні подати пакет документів.
Цей пакет включає кілька обов’язкових елементів: заява, копія паспорта, автобіографія, медична довідка, витяги з реєстрів про судимість і корупційні правопорушення, а також підтвердження місця проживання. Усі ці документи потрібно подати до Київради на Хрещатику, 36. Частину довідок можна отримати онлайн – через застосунок Дія або відповідні державні сервіси.
Як зазначив в ефірі телеканалу “Апостроф” депутат Київради Володимир Бондаренко, подані документи розглядає комісія законності, яка заслуховує кандидатів і оцінює їхні мотивації. Після цього формується список, який виноситься на голосування Київради. Після затвердження система автоматично формує склади суду: для кримінальних справ це три присяжні та двоє суддів, для цивільних – двоє присяжних і один суддя.
Присяжні беруть участь у кримінальних справах, які стосуються довічного ув’язнення, якщо підсудний побажав їхньої участі у процесі. Вони також можуть бути залучені до цивільних процесів, таких як усиновлення, обмеження дієздатності, примусова госпіталізація тощо. У таких справах присяжні мають однакові права з суддями, зокрема, щодо дослідження доказів і голосування під час ухвалення рішення.
Незважаючи на високу відповідальність, присяжні не зобов’язані мати юридичну освіту. Однак, як зазначають у Київраді, на час виконання обов’язків їм надаються всі необхідні гарантії, такі як збереження місця роботи, соціальні пільги та незалежність. Держава також виплачує грошову винагороду, розмір якої розраховується погодинно, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду, що складає приблизно 200 грн/година.
Бондаренко додає, що список присяжних у кожному районному суді має містити від 20 до 30 осіб, а їхній термін повноважень становить три роки. Проте столичні суди постійно стикаються із проблемою недостатньої кількості охочих долучитися до цієї системи, тому Київрада змушена періодично оновлювати списки, щоб забезпечити безперебійну роботу судів.
Причини нестачі присяжних є комплексними. По-перше, багато киян і досі не знають про можливість стати присяжними. По-друге, в умовах війни багато людей вимушено переміщуються, мобілізуються або зосереджуються на основних життєвих потребах, не маючи можливості взяти на себе додаткові громадські обов’язки. По-третє, існують психологічні бар’єри – страх відповідальності за важкі рішення в кримінальних справах, небажання порушувати чутливі теми або побоювання можливого тиску. В результаті у списках присяжних залишається лише 10–12 дієвих осіб, що створює велике навантаження на кожного з них і ставить під загрозу дотримання строків розгляду справ.
Депутати Київради проголосували за новий порядок розгляду “земельних” питань
На сесії Київради 9 жовтня 2025 року було підтримано Антикорупційні земельні правила, розроблені депутатами Вікторією Пташник та Дмитром Білоцерковцем. Це вже друге читання, тож міська рада столиці перейде до нових норм, які зроблять усі проекти, пов’язані із землею, більш прозорими, а кияни зможуть ефективніше контролювати діяльність депутатів. Метою цього рішення є викорінення схем із розкрадання та заробітку на київській землі.
Крім того, відзначається, що відкриття сесії Київради стало непростим кроком для міського голови. Це рішучий, але необхідний жест з його боку, адже попереднє засідання було скасовано за два дні до початку через політичні вимоги фракцій. Однак затягувати далі не можна, інакше Київрада могла б стати недієздатною.