На Київському водосховищі, яке місцеві називають Київським морем, зафіксували масовий мор риби та різке падіння рівня води. Ситуацію документували представники екологічного патруля “Зелена варта” та Київської міської екологічної інспекції: вода відступила від берегів на десятки метрів. Точні причини обміління наразі не встановлені й потребують офіційної перевірки. Активісти й фахівці не виключають, що різке зниження рівня могло бути зумовлене скиданням води через турбіни Київської ГЕС задля збільшення виробництва електроенергії.
Про це повідомило видання “Антикор” із посиланням на матеріали патрулювання та дані екологічної інспекції. За наявними записами, мор риби та відступ берегової лінії зафіксовано саме у тих ділянках водосховища, де вода оголила дно. Зібрані матеріали передано до відповідних відомств для проведення офіційного розслідування.
Явище різкого скидання води на Київському водосховищі, що призводить до обміління й загибелі рибних ресурсів, вже спостерігалося раніше. У воєнний час робота ГЕС часто відбувається в нестабільному режимі: коли виникає потреба у великих обсягах електроенергії — зокрема після ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі — гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. Чим більше води спрямовується через турбіни, тим швидше падає рівень у водосховищі, і берегова лінія відступає, залишаючи рибу в достатньо мілкій воді або зовсім на сухому дні.
Особливо небезпечні такі різкі скиди у переднерестовий та нерестовий періоди, коли риба виходить на мілководдя для розмноження. Якщо в цей час вода раптово відступає, нерестилища опиняються на відкритому дні — це практично гарантовано призводить до масової загибелі молоді й дорослих особин. Враховуючи, що нерестова заборона у Київському водосховищі має бути запроваджена з 1 квітня 2026 року, зафіксований мор риби стався безпосередньо перед початком охоронного сезону.
Київське водосховище — найбільше в каскаді дніпровських водосховищ: його площа становить 922 квадратні кілометри. Воно розташоване в межах Київської та Чернігівської областей і було створене у 1964–1966 роках у зв’язку зі зведенням Київської ГЕС поблизу Вишгорода. Водойма відіграє ключову роль у водопостачанні столиці, регулюванні стоку Дніпра та захисті від повеней, тому будь-які нестандартні маніпуляції з рівнем води впливають і на екосистему, і на прибережну інфраструктуру.
Відповіді від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на цей момент не надходило. Питання відповідальності — хто санкціонував скид, чи погоджували ці рішення з екологічними службами та чому не вжили превентивних заходів для захисту рибних ресурсів — залишається відкритим. Встановлення причин і відповідальних осіб критично важливе, адже збитки, завдані водній фауні під час нерестового періоду, можуть мати наслідки для популяцій риби протягом кількох наступних років.
Нестабільний рівень Київського моря: що відбувалося раніше
На початку березня 2026 року саме Київське море виходило з берегів: у Вишгородському районі через сезонне підвищення рівня підтопило технологічний проїзд біля мостової переправи на автодорозі Т-10-05. Водіям радили користуватися об’їзним маршрутом, а причиною називали сезонні гідрологічні процеси. І нинішнє обміління, і березневий підйом рівня демонструють нестабільність гідрологічного режиму водосховища й його значну залежність від роботи ГЕС та природних факторів.
Раніше загибель риби навесні на Київському морі також фіксували в квітні 2018 року — тоді вода відступила від берега в районі Лебедівки на 20–30 метрів, знищивши нерестилища щуки, окуня та судака. Ситуація повторюється з тривожною регулярністю, і фахівці неодноразово наголошували на необхідності посиленого екологічного контролю за обсягами скидів. Без такого контролю щоразу, коли ГЕС нарощує генерацію, рибні ресурси найбільшого дніпровського водосховища опиняються під прямою загрозою.
