Київським каштанам загрожує мінуюча каштанова міль. Комаха вражає дерева наприкінці літа, що завдає значної шкоди флорі. Боротьба ж з цією пошестю коштуватиме досить дорого для бюджету міста – порятунок одного дерева стане у 50 євро.
Про загрозу розповів виданню РБК-Україна перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба. Фахівець каже, що боротьба з мінуючою каштановою міллю у столиці триває вже декілька років, а найбільшого ураження вона завдає наприкінці літа.
“На жаль, це інвазивний вид, який прийшов до нас десь з інших частин світу. Сьогодні неможливо з нею боротися в таких обсягах, в яких вона є в Києві”, – зауважив Заруба.
Одна з компаній, каже він, пропонувала Києву порятунок – спеціальні “ін’єкції” для дерев. Втім, вони коштують недешево: для одного каштана – приблизно 50 євро. Враховуючи, скільки таких дерев ростуть у Києві, сума була б значною – а витрачати її необхідно щороку.
Найбільша проблема з каштанами, каже фахівець, виникла на центральній вулиці столиці – Хрещатику. Дмитро Заруба зауважив, що каштани менш витривалі, ніж інші дерева, і тому навіть боротьба міських служб з ожеледицею має негативний наслідок для дерев.
“Каштани менш витривалі, і коли попадає сіль взимку посипають дороги, для того, щоб не було дуже слизько, то ця сіль попадала в корінну систему каштана і фактично його знищувала”, – розповів Заруба.
Через це у Києві навіть вдалися до проведення цікавого експерименту. На розі Хрещатика й Прорізної висадили десяток різних видів дерев у спеціальних контейнерах з автополивом. Метою було перевірити вплив близькості доріг та забруднення повітря вздовж Хрещатику на рослини. Серед представлених рослин був гіркокаштан та платан.
Під час досліджень з’ясувалось, що платан краще витримує міські умови. Тому саме платани розглядали, як альтернативу каштанам – однак проти такої ідеї виступили самі кияни, аргументуючи це тим, що замінити символічні для Києва дерева неможливо.
Мінуюча міль прийшла до нас з Балкан
Шкідник “мінуюча міль каштанова” є метеликом балканського походження. Він помічений у кількох країнах Європи, у Києві вперше з’явився декілька років тому. Вперше таку міль виявили у 1985 році у Північній Македонії поблизу озера Охрид, а науковий опис склали роком пізніше.
За останні роки метелик розповсюдився країнами Центральної та Східної Європи, його помітили навіть на заході Англії. Комаха “подорожує” з людьми – на автомобілях, у залізничних вагонах, трейлерах тощо.
Ступінь шкідливості каштанової молі залежить від різних факторів, а деякі з них ще недостатньо досліджені. Міль має досить малі розміри тіла, тому погано літає, і в місцях, де восени опале листя відносилося вітром, навесні спостерігається зменшення завданої шкоди. З хворобою борються прибиранням листя, проте наявність хоч одного ураженого шкідником дерева нівелює ефект від прибирання листя з інших каштанів, які ростуть неподалік.
Як каштанам шкодить кронування: екологи кажуть, що це буквально вбиває дерева
Нагадаємо, раніше Інформатор писав про те, що київські екологи закликають припинити кронування дерев у міських парках, скверах та зелених зонах. Зокрема, обрізання крон у дерев на Венеційському острові (“Гідропарк”) за словами фахівців призвело до збільшення їхньої зараженості омелою, а також загалом – до зменшення зелених зон. Також експерти звертають увагу на корупційні ризики: КП “Київзеленбуд” та “Плесо”, на їхню думку, можуть банально заробляти на продажі деревини до “шашличниць”.
Також ми розповідали, що, поки кияни готуються вітати улюблене місто з Днем Києва – вони шукають особливі речі, за допомогою яких можна висловити теплі почуття до столиці. А локальні бренди активно готують до цього дня спеціальні пропозиції: одяг з принтами про Київ, прикраси з найголовнішими символами Києва, декор зі знайомими й теплими київськими сюжетами.
