На перетині вулиць Іллєнка та Дорогожицької, просто за пам’ятним знаком “Дорога смерті”, незабаром з’явиться новий заклад мережі McDonald’s. Проєктом займається архітектор Микола Віхарєв, а саму візуалізацію вже представили на Консультативній раді Департаменту культурної спадщини КМДА. І хоча з технічного боку місце може бути привабливим з комерційної точки зору через близькість метро та щільну забудову навколо, в усіх інших сенсах локація викликає багато питань.
Про плани побудувати в Бабином Яру фастфуд повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Петров. Пам’ятний знак, встановлений у 2011 році до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру, позначає початок так званої “Дороги смерті”. Це маршрут, яким 29 та 30 вересня вересня 1941 року фашистські окупанти гнали євреїв Києва до місця масового розстрілу.
Автор монументу, скульптор Костянтин Скритуцький, створив бетонну стелу з відбитками сотень босих ніг, що мали символізувати останній шлях приречених. Саме біля цієї точки на перехресті вулиць Мельника та Малої Дорогожицької стояла німецька застава. І далі дороги назад для десятків тисяч людей вже не було.
На одному з рендерів візуалізації нового ресторану McDonald’s пам’ятний знак ще присутній – поруч із в’їздом на Макдрайв, звертає увагу Дмитро Перов. На іншому – зникає зовсім. Цей контраст породив хвилю обурення в соцмережах: кияни запитують, чому саме це місце було обрано для будівництва, і чи можна взагалі поєднувати обʼєкт фастфуд-культури з таким чутливим простором пам’яті.
“Ну невже не має можливості знайти інше місце?”, – обурюються в коментарях. “В Ізраїлі таке хіба дозволили б?” – пишуть інші. Хтось натякає, що це вже не перша спроба стерти межу між комерційним і сакральним. Є й ті, хто вважає сам монумент невдалим: мовляв, він мало відомий і не викликає достатньо емоцій.
Проте більшість погоджуються, що навіть за таких умов перенесення знаку чи знецінення його присутності – невдалий крок. Адже це не просто сіра бетонна плита, а привʼязка до конкретного місця, від якого починалась одна з найстрашніших сторінок в історії Києва. І справа не тільки у пам’ятному знаку, а взагалі у місці – про які прибутки та їжу може йтися на території, яка навіки пов’язана з величезною трагедією.
Залишити такий простір без чіткого маркування або ж “обставити” його автомобілями на заїзді до фастфуду – це вже питання не архітектури, а колективної пам’яті. Поки проєкт не реалізовано остаточно, міська влада ще має шанс переглянути рішення або хоча б дати публічне пояснення, як саме в майбутньому співіснуватимуть бургер і трагедія. І головне, чи не зникне пам’ять про неї разом із бетонною стелою.
Що сталося з магазином Давидова на Подолі, і чому це нагадує фільм “Не дивись вгору”
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що у Києві знесли пам’ятку архітектури, якій 2025 року мало б виповнитись 200 років. Мова про магазин Давидова по вул. Сагайдачного, 16/5 у Подільському районі столиці. Будинок спорудили для розміщення у ньому магазину, і цю функцію він виконував аж до 2011-го, коли будівлю затягнули будівельною сіткою, нібито для проведення реконструкції.
Своєю чергою, у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА спростовують інформацію про руйнування забудовником магазину Давидова. Ймовірно, там не дуже уважно роздивилися світлини від пам’яткоохоронців, на яких видно: там, де стояв цегляний будинок, зведена залізобетонна коробка і стирчить арматура.
