Одна з найстаріших броварень Києва, що розташована на Деміївці та є прикладом унікальної місцевої промислової архітектури, має всі шанси зникнути заради будівництва ісламського культурного центру кримських татар. Офіційно крапку у цій історії має поставити рішення Верховного суду, в якому розглядається справа щодо позбавлення пивоварні Шульца статусу пам’ятки. Неофіційно приготування до нового будівництва вже розпочалось, а сама броварня поступово зменшується в об’ємах.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив відомий київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Він зазначає, що наразі будівля, яка помітно зменшилася, затягнена сіткою, а за парканом помітно приготування до нового будівництва. І все це схоже на те, що доля цього місця, на якому почали варити пиво майже 200 років тому, вже вирішена. З позбавленням статусу пам’ятки вже ніщо не заважатиме знести комплекс історичних будівель пивоварні Шульца та збудувати на цьому місці ісламський культурний центр, за який так бореться благодійний фонд “Фонд національного добробуту Криму”, пов’язаний з міністром оборони Рустемом Умєровим.
“Задекларована мета – більш ніж благородна, спорудити ісламський культурний центр. Правда, незрозуміло – чому саме замість памʼяток? Чому не відреставрувати будівлі і не інтегрувати памʼятки у свій проєкт?”, – зазначає Дмитро Перов.
Що відомом про пивоварню Шульца
Пивоварня на проспекті Голосіївському, 8 була заснована німцем Йоганом-Генріхом Шульцем 1860 року та передана сину Карлу у 1889 році. В архівних документах було виявлено, що броварня тут існувала вже 1823 року, а ймовірно, могла виникнути ще раніше — 1811 року. Пивний завод Шульца працював з 1866 року. За згадкою краєзнавця та дослідника історії Києва Антона Короба, “..історія варіння пива на цьому місці сягає 200-річної давнини. …Пруський підданий Йоган-Генріх Шульц взяв завод в оренду у 1865 році та здійснив серйозну реконструкцію, збільшивши потужність до 12 тисяч відер пива на рік та 250 тисяч відер дріжджів на рік”.
Карл Шульц залишався власником підприємства до 1914 року. З приходом радянської влади підприємство було націоналізоване та отримало назву «Київський пивзавод №1». У роки Другої світової війни на заводі розливали горючу суміш, яку використовували для боротьби з ворожими танками. Пивний завод Шульца був єдиним серед пивоварних підприємств міста, яке безперервно працювало навіть за часів німецької окупації. За радянських часів саме “Київський пивзавод №1” постачав пиво для вищого керівництва УРСР та СРСР.
З 2000 року завод став належати компанії “Сармат”, а у 2003 році його власники прийняли рішення про зупинення виробництва та продаж підприємства. Але покупця знайти не вдалося, і у 2007 році права власності на пивзавод було передано компанії “Еста Холдинг”, що входить до групи СКМ Ріната Ахметова. У 2009 році пивзавод визнали банкрутом та почали демонтаж будівель. Пізніше Ахметов вирішив передати цю нерухомість кримським татарам.
До чого тут Рустем Умєров
Міжнародний благодійний фонд “Фонд національного добробуту Криму” отримав в подарунок пивоварню площею 4946 м кв. у серпні 2018 року. Сам фонд, за інформацією аналітичної платформи YouControl, зареєстрували у квітні того ж року в Києві. Засновником фонду є ще один фонд – АСТЕМ Фаундейшн . Орієнтовно у травні 2016 року одним з його засновників був міністр оборони Рустем Умєров. Пізніше замість нього там з’явився Рєфат Сєрвєрович Умєров. Інший співзасновник Аслан Омєр Киримли – старший брат Рустема Умєрова.
Що хочуть побудувати
На місці пивоварні хотіли створити Кримськотатарський культурно-освітній центр загальною площею понад 30 тис. кв. м з мечеттю на 5 тисяч осіб, музеєм, школою на 200 учнів, кафе та магазинами. Тож, в лютому 2023 року будівлі пивоварні почали розбирати, однак процес зупинила міська прокуратура. Тоді у Фонді заперечили інформацію про демонтажні чи інші роботи й послалися на те, що на території відсутні пам’ятки культурної спадщини, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України або взяті на облік відповідно до законодавства.
Тоді вересні 2023 року Київрада внесла пивоварню Шульца до переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Але Фонд національного добробуту Криму вирішив оскаржити у суді рішення депутатів Київради, бо статус об’єкта культурної спадщини ускладнює будівництво. Перша ухвала по цій справі з’явилась у судовому реєстрі 12 березня 2024 року. Проте Департамент культурної спадщини подав апеляцію. За інформацією Дмитра Перова, 23 липня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення попередньої інстанції і визнав статус памʼятки за всіма будівлями комплексу. Та Фонд знову вирішив судитися, уже в касаційному суді. 9 вересня касаційний адмінсуд відкрив провадження, тим часом, будівля зникає просто на очах.
Забудову на місці заводу “Більшовик” заморозили до завершення війни
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав про те, що забудовники, що викупили завод “Більшовик” у Києві задля зведення там сучасного житла, вирішили заморозити проєкт до завершення війни. На місці колишніх заводських корпусів мали б звести комфортабельний бізнес – житловий район з сучасним простором, що відповідав би концепції “місто в місті”. Час реалізації проєкту зайняв би 10-12 років, тепер будь-які роботи поставлені на паузу.
Також ми розповідали, що Київрада збільшила розмір статутного капіталу КП “Спецжитлофонд”. Йому дали чималу суму – одразу 3 млрд грн, а оглядачі стверджують, що головним заінтересантом цього є колишній “важковаговик” столичної політики та бізнесу ще з часів Леоніда Черновецького, Денис Комарницький. Інформатор дослідив останні закупівлі “Спецжитлофонду” і знайшов ознаки того, що підприємство дійсно готується стати забудовником.
