Мовні активісти в Києві провели акцію очищення російськомовних книг на ринку Почайна.

Інспекція з гучномовцем, дезінфекторські костюми, конфлікти на підвищених тонах і десятки кілограмів вилученої літератури – так відбулася акція на колишній “Петрівці”. Організатори нагадали, що в Києві діє мораторій на продаж та розповсюдження російськомовної продукції, що стало відмінним приводом для акції. Однак з добровільним вилученням заборонених книжок часто виникали труднощі – більшість продавців виявилися не готовими до таких радикальних змін.

Група мовних активістів провела акцію на книжковому ринку “Почайна” та у секторі “Букініст”. Як зазначили організатори на своєму Youtube-каналі “Мовний”, їхньою метою було добровільне вилучення російськомовних книжок з подальшою їх передачею на переробку. Кошти, отримані від цього, планували скерувати на підтримку Збройних Сил України. Учасники акції підкреслюють, що захід проходив у співпраці з поліцією.

“У Києві діє мораторій, що забороняє продаж і розповсюдження російськомовної продукції. Ми сподівалися, що продавці свідомо відмовляться від забороненого товару. Але більшість з них ховали книги або не хотіли їх віддавати”, – повідомили організатори “мовної інспекції” за результатами перевірок.

“Інспекція москвомовної літератури розпочата”, – такими словами починається відео на YouTube-каналі “Мовний”. Учасники були одягнені в костюми дезінфекторів та з хімічними пристроями для “мовної санації”. Вони закликали гучномовцем “не продавати це лайно”, а віддати на утилізацію.

Найбільше російськомовних книжок було виявлено на ринку букіністів. За словами активістів, було зібрано понад 50 кг такої літератури всього з кількох точок, і вони передали її в книгарню “Сенс” для переробки. Серед вилученого були видання з радянською пропагандою про Сталіна й Леніна.

Не всі продавці погодились на добровільну здачу книжок – деякі почали ховати свій товар, інші вступали в суперечки. Атмосфера стає дедалі напруженішою, звучали обвинувачення у “мовній шизофренії”, а продавці у відповідь коментували ситуацію, на що у натовпі виникали словесні конфлікти. “Це ментальна окупація”, – лунало з одного боку. “Фашизм починається з заборони книжок”, – парирували з іншого.

Коментарі під відео, які зібрали понад 650 реакцій, практично одностайно оцінювали мовну інспекцію. Багато користувачів засудили дії активістів, вказуючи на можливі порушення Конституції України та статті про свободу слова, права споживачів і заборону дискримінації.

“Прикро, що ви експлуатуєте тему українізації, вважаючи, що україномовні мають карт-бланш на будь-які дії щодо російськомовних. Це лише культивація ненависті в суспільстві та робота на його розкол”, – зазначив один з коментаторів.

Інші користувачі порівнювали акцію із єврейськими погромами та закликали витрачати енергію на позитивні ініціативи, такі як переклад та видання якісних українських книжок. Організатори акції, в свою чергу, сприймають цю подію як важливу і обіцяють, що це не остання їхня ініціатива. Дезінфікувати ринок на Почайній планується доти, поки він “не очиститься від усього московського”.

Соцмережі активізувались після спроби книгарні “Сенс” викреслити російську з Конституції

У День Конституції 28 червня київська книгарня “Сенс” подарувала покупцям екземпляр Конституції з викресленим фрагментом статті про російську мову та гарантії її захисту. Акція викликала резонанс з різними думками: від підтримки “Сенсу” до звинувачень у нацизмі та неповазі до Конституції. Маркетинговий хід книгарня пояснила у соцмережах, проілюструвавши фрагментом тексту статті 10 Конституції, де закреслено слово “російської”.

Також повідомлялося, як колишній мовний омбудсмен Тарас Кремінь ініціював перевірку концерту Verka Serduchka & Band у столиці, на якому виконувалися пісні російською. Він стверджував, що це могло порушити кілька норм українського законодавства. Кремінь наголошував, що пісні мовою держави-агресора під час масових заходів є прямим порушенням статей 23 і 29 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Проте, пізніше Кремінь “здав назад” та виправдав Вєрку Сердючку, визнanючи, що виконувати пісні російською не заборонено законом.