Члени Громадської ради при КМДА разом з активістами встановили на Майдані Незалежності величезного 7-метрового дідуха. Цей обрядовий сніп, так само як ялинка, має своєрідне значення, адже його призначення полягає в тому, щоб слугувати місцем для зимівлі духу предка. Як символ-оберіг і знак єдності між поколіннями, дідух цілком заслуговує на головне місце на Майдані.
Дохристиянський символ української традиції
Про встановлення 7-метрового дідуха на Майдані Незалежності на Святвечір повідомив голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея у Facebook. Він поділився, що ідея створення цього символу належить ветерану Олегу Нечаєву. Щоб реалізувати задум у короткі терміни, Громадська рада звернулася до міського голови й отримала погодження відповідних служб.
“Організатором заходу став активний член Громадської ради при КМДА Олександр Лисенко, який спільно з Артуром Аракеляном, Володимиром Петровським та командами волонтерів і творчих колективів урочисто відкрили цю композицію”, – відзначив Кривошея.
Великого дідуха створили митці з компанії Ubranstvo.ua, яка спеціалізується на декоруванні вітрин із використанням виробів зі соломи. Згідно з погодженням від Віталія Кличка, отриманим 18 грудня, дідух залишиться на Майдані до 6 січня, як зазначив Кривошея. Він також взяв на себе відповідальність пояснити символіку дідуха, як давнього українського знака.
“Дідух, на відміну від запозиченої ялинки, є традиційним дохристиянським символом, що уособлює дух предків, достаток, зв’язок між поколіннями та обіцянку щедрого врожаю. Він є невід’ємною частиною святкування Різдва Христового”, – додав голова Громадської ради у своєму дописі.
За його словами, предки виготовляли дідуха з першого (зажинки) або останнього (обжинки) снопа, прикрашаючи його стрічками, сухоцвітами і калиною. Потім його встановлювали на покуті (червоному куті), поруч з іконами, як символ роду, затишку, подяки за минулий урожай і побажання щедрого врожаю в майбутньому.
Місце для духів предків
Цікаво, що дідух має ще одне містичне значення. Кандидатка історичних наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька пояснила, що для українських хліборобів, представників аграрної нації, дідух становив символічний культ роду. Ба більше, сніп слугував “містилищем”, у якому зимував дух предка.
“Однією з назв колядного снопа є ‘рай’ — місце, де перебуває дух предків. Його основна функція полягає у шануванні померлих пращурів і забезпеченні багатого врожаю. Дідух також мав назви Коляда, Корочун, Колядник. Це був сніп або плетені пучечки, обв’язані стрічками, однак не такі, які зазвичай продаються нині — вони не були такими розцвіченими”, – відзначила науковиця.
Виносити дідуха з хати у різних регіонах України прийнято було по-різному. У деяких місцях це відбувалося на третій день свят, в інших — тільки після завершення всіх святкувань. Після винесення дідуха могли вимолочувати, сіяти або навіть згодовувати худобі чи птахам — традиція є дуже різноманітною. Наприклад, у Львові різдвяні снопи іноді палили на третій день Різдва, аби “зігріти прабатьків” і провести їх у той світ, при цьому вогонь мав освітлювати їм шлях.
Події на Майдані: про створення найбільшої ханукії в Європі
Нагадаємо, 13 грудня 2025 року на Майдані Незалежності у Києві з’явилася найбільша ханукія в Європі. Хоча свічки ще не запалювали, але вже виникла хвиля обурення у соцмережах. Обговорення переважно зосереджувалися на питанні доцільності “чужих символів” на українській землі.
На наступний день, 14 грудня, у соцмережах розгорілися жваві дискусії про те, чи слід розміщувати ханукію, символ світла та духовної стійкості, на великій площі столиці. Деякі користувачі закликали навіть “спалити цю ханукію на Майдані”, тоді як інші, переважно ті, хто добре розуміється на релігійній символіці, засуджували мову ненависті.
