Житній критий ринок у Києві офіційно потрапив до Переліку нещодавно виявлених об’єктів культурної спадщини. Наведемо приклади: статус поширюється не лише на основну будівлю, а й на весь комплекс “Житній ринок”, що включає головний корпус, п’ять вентиляційних шахт, підземний простір під торговельним майданчиком з двома заїздами, а також підпірну стіну з вбудованими надземними приміщеннями. Усі зазначені компоненти є частиною одного єдиного майнового об’єкта.
“Житній критий ринок – спадщина українського модернізму”, – повідомила Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
Наказ №44, підписаний Департаментом охорони культурної спадщини КМДА 30 липня 2025 року, підтверджує цей статус. Об’єкт “Житній критий ринок” включає конструктивно взаємопов’язані надземні і підземні елементи: головну будівлю, п’ять вентиляційних шахт, підземний простір під торгівельним майданчиком з двома заїздами, а також підпірну стіну з вбудованими наземними приміщеннями.
“Житній критий ринок на вул. Верхній Вал, 16 – це не лише значний торговельний осередок Подолу, а й важливий архітектурний об’єкт періоду «другої хвилі» модернізму (1970–1980-ті роки)”, – йдеться у повідомленні.
Експерти підкреслюють, що Житній ринок справді суттєво вплинув на розвиток нежитлової забудови Києва в той час і став показовим прикладом інженерної та будівельної думки кінця ХХ століття. Проект був реалізований архітекторами з КиївЗНДІЕП, зокрема Григорієм Ратушинським, Олегом Бойченком, Віктором Штолько, Ольгою Моніною і інженером Борисом Беднарським. Особливу увагу варто звернути на синтез мистецтв: фасад будівлі прикрашає монументальне панно з художнього металу, створене Іриною Перовою.
Мешканці столиці виступають проти перетворення Житнього ринку на фудхол
Нещодавно у столиці провели комплексне соціологічне дослідження стосовно майбутнього Житнього ринку. Результати однозначні: місту не потрібен ще один фудхол, подібний до “Бессарабки”. Кияни хочуть, щоб ринок залишався живим, доступним і локальним простором. 81% респондентів вважають архітектуру та атмосферу основними цінностями, 79% підкреслюють важливість доступності для людей із різним рівнем доходу, а 70% хочуть зберегти щоденну локальну торгівлю.
Нагадаємо, що споруда, яка є нещодавно виявленою пам’яткою, але ще не отримала офіційного статусу пам’ятки архітектури, може бути знищена під виглядом реконструкції ще до того, як її облікова картка буде розглянута Міністерством культури.
