Всі прагнуть потрапити в магічні вісім годин сну, але не завжди це легко. Проте всього 46 додаткових хвилин можуть бути достатніми, щоб змінити ситуацію. Так, нове дослідження припускає, що трохи більше сну за ніч може мати позитивні психологічні результати.
Безліч досліджень було присвячено негативним наслідкам позбавлення сну, від впливу на пам’ять і пізнання до пошкодження ДНК і навіть поганої сексуальної активності, пише IFLScience. Побоюючись таких наслідків, багато хто з нас витрачає багато часу на гонитву за цими чарівними годинами, і ця сфера породила величезну кількість лайфхаків, добавок та інших продуктів, які стверджують, що вони пропонують вирішення проблеми безсоння.
Але що, якщо поглянути на питання з іншого боку? Команда під керівництвом Александара До з Університету Бейлора, який проводив дослідження для своєї дипломної роботи, і під керівництвом докторів Майкла К. Скалліна і Сари Шніткер вирішила зосередитися не на речах, які погіршуються через нестачу сну, а на позитивних рисах, які можна покращити за допомогою хорошого сну.
“Алекс виконав чудову роботу, запропонувавши нову ідею для дисертації, яка перекинула міст між роботою, яку він проводив у моїй лабораторії сну протягом двох років до цього, і новою областю, яка значно розширила б сферу сну”, – сказав Скаллін. “Це дослідження є захопливим, оскільки воно розширює наші знання про вплив обмеження та збільшення тривалості сну на здоров’я, включно зі змінними, пов’язаними з формуванням процвітаючих моральних спільнот”.
Так, групу з 90 молодих людей у віці від 18 до 24 років набрали й випадковим чином розподілили за трьома групами: пізній відхід до сну, ранній відхід до сну або їхній звичайний режим сну протягом робочого тижня. Пізня група мала лягати спати о 2:00 ночі та вставати о 7:30 ранку, що скоротило час їхнього сну в середньому на 37 хвилин порівняно із середнім показником групи звичайного сну. Тоді як ранній групі було дозволено спати набагато більше, вони лягали спати о 10:30 вечора, щоб вставати о 7:30 ранку, що збільшило в середньому на 46 хвилин порівняно з тими, хто нормально спить.
Учасникам було запропоновано вести щоденник своїх звичок сну протягом тижня, а також вони контролювалися за допомогою актографії з використанням смарт-годинника. На початку та наприкінці тижня вони заповнювали анкети для оцінки сонливості та проходили деякі когнітивні тести.
“Оскільки досліджень сну за позитивними психологічними результатами було проведено мало, ми включили низку загальних заходів стійкості, процвітання і вдячності”, – пояснили автори.
Ці тести також проводилися на початку та наприкінці періоду дослідження, а наприкінці були й додаткові тести, наприклад, учасників просили написати про речі, за які вони були вдячні. Виявилося, що навіть незначних змін у режимі сну було достатньо, щоб справити помітний вплив.
“Ми побачили, що люди, які збільшили свій сон на 46 хвилин на добу, у підсумку відчули більшу стійкість, вдячність, задоволення життям і мету в житті”, – сказав Скаллін. ” І навпаки, коли людям скоротили сон на помірне середнє значення в 37 хвилин на добу, вони відчули зниження настрою, стійкості, процвітання і вдячності”.
При цьому постраждало не тільки індивідуальне благополуччя учасників. Було виявлено, що сон викликає просоціальну поведінку – наприклад, благодійність та участь у громадських ініціативах, – що може мати набагато ширші соціальні наслідки.
“Виявляється, що додатковий сон має ширший вплив, ніж просто відчуття більшої бадьорості протягом дня”, – додав Скаллін.
