В 1980 році сталося виверження вулкана Сент-Хеленс у США. Лава, попіл і уламки, що утворилися, перетворили ландшафт на кілометрову пустку. Було зрозуміло, що землі знадобиться багато часу, щоб відновитися після виверження. Щоб прискорити відновлення, вчені відправили сюди кількох ховрахів, і з часом результат перевершив всі очікування, повідомляє IFLScience.
У той час як верхні шари ґрунту гори були зруйновані виверженням і потоками лави – згодом пемзи, ґрунт під нею все ще був багатий бактеріями та грибками. Після виверження дослідники вважали, що ховрахи можуть стати ідеальним варіантом для повернення всього цього на поверхню ґрунту.
“Їх часто вважають шкідниками, але ми подумали, що вони візьмуть старий ґрунт, перемістять його на поверхню, і саме так відбудеться відновлення”, – пояснили вчені свою ідею. І це таки спрацювало!
Ховрахи врятували ліс
Через два роки після виверження вулкана Сент-Хеленс місцевих ховрахів відправили сюди на один день. Цілий день ховрашки копалися в пемзі, а вже через шість років там, де вони “попрацювали”, процвітало понад 40 тисяч рослин. Вивчаючи цей район понад 40 років потому, команда виявила, що хорвахи залишили до біса велику спадщину. Вчені виявили більше різноманітних грибкових угруповань на цих ділянках, ніж у лісах, які історично були суцільно вирубані до виверження 1980 року. Водночас навколишні землі, до яких не торкалися тваринки, залишалися здебільшого безплідними.
“Ділянки з історичною активністю ховрахів містили більше різноманітних бактеріальних і грибкових спільнот, ніж навколишні старі ліси. У 1980-х ми просто тестували короткострокову реакцію. Хто б міг подумати, що можна кинути ховраха на день і побачити залишковий ефект 40 років потому?”, – пояснили дослідники.
Гриби – “зірки” відновлення
Хоча ховрахів слід похвалити за їхню незвичайну роль в історії, справжньою зіркою відновлення є гриби. Після виверження вчені хвилювалися, що сусідні соснові та ялинові ліси довго приходитимуть до тями. Попіл вкрив їхні голки та спричинив їхнє відпадання. Однак цього не сталося завдяки грибам, і дерева не загинули.
В цих дерев є власні гриби, які збирали поживні речовини з опущених голок і сприяли швидкому відростанню дерев. У деяких місцях дерева повернулися до життя майже одразу.
