Ви б ніколи не цілувалися, знаючи для чого це насправді потрібно

Люди цілують один одного, мавпи бонобо і шимпанзе, цілують один одного. То звідки взялася ця розповсюджена звичка, Інформатор розбирався. За словами приматолога та еволюційного психолога Адріано Ламейри, походження поцілунку є доволі брутальним, повідомляє ScienceAlert.

Виявляється, ми навчилися цілуватися – у мавп. Спершу примати так висмоктували одне в одного паразитів. Вони хапалися губами за шкіру свого партнера чи дитинчати й ніби цілували, щоб дістати паразита. Гігієнічна значимість догляду зменшилася в ході еволюції людини через втрату хутра, але присмак губ, що називається, залишився. 

Існують записи про поцілунки серед людей тисячоліття тому. Безумовно, вони витримали випробування як часом, так і мінливими примхами моди. Це викликає цікаві запитання про те, чому.

Дивні теорії виникнення поцілунку 

В минулому припускали еволюційне походження поцілунків. Одне з популярних пояснень полягає в тому, що це пов’язано з годуванням немовлят шляхом попереднього пережовування їжі. Проте поцілунок передбачає стягування губ назовні з певним ступенем всмоктування. Годування ж дитини попередньо пережованою їжею вимагає виштовхнути їжу в рот дитини, що робить цю ідею трохи менш переконливою.

Інша гіпотеза припускає, що поцілунки виникли внаслідок обнюхування іншої людини як засіб соціального огляду, але з цієї теорії незрозуміло, до чого тут рот.

Доглядали-доглядали та почали цілуватись 

А отут думка про те, що поцілунки слугували стародавнім виявом турботи, схожа на правду. 

“Грумінг полягав в перебиранні шерсті інших тварин для видалення паразитів, мертвої шкіри та сміття. Це допомагало підтримувати альянси, ієрархії й групову згуртованість завдяки соціальному контакту. Так мавпи, а пізніше і люди почувалися в більшій безпеці поруч одне з одним”, – каже вчений. 

Порівняно з іншими приматами, люди витрачають на 89% менше часу на догляд один за одним. Це має сенс: у нас немає хутра, і ми маємо інші засоби для купання та чищення, які не потребують другого учасника.

Проте люди могли зберегти деякі рудиментарні залишки ритуалу, переконані науковці. Звідси поцілунок із рота в рот міг розвинутися цілком природно, як продовження первісного поцілунку. Дійсно огидно, але звучить правдоподібно, погодьтеся!



Джерело