Історики Києва зробили неймовірне відкриття: прямо під храмом Успіння Богородиці Пирогощої на Контрактовій площі, скоріш за все, виявлено… величезну “калориферну” піч. Ця структура, на яку наразі спирається склепіння, знаходиться всередині давнього храму, зведеного поруч із Подільським торгівельним центром у 1131-1136 роках. Раніше архітектурну форму в землі вважали поховальною криптою – під храмом та навколо нього є чимало могил.
Про цю археологічну знахідку йдеться у повідомленні Романа Маленкова, керівника ДІАЗ “Стародавній Київ” та заступника директора Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури й заповідних територій. Він зазначив, що просто під сучасними сходами храму Успіння Богородиці Пирогощої розташована підземна структура, функція якої була переосмислена археологами.
“Розглядали цю структуру як поховальну крипту, оскільки в районі храму поховано багато відомих осіб, серед них видатний архітектор Іван Григорович-Барський. Сьогодні ми провели повторне обстеження з відомим архітектором Анатолем Ізотовим. Після огляду підземної споруди, яку археологи ідентифікували як підвал дзвіниці 19 століття, він майже одразу зауважив, що це виглядає як велика піч, з якої йдуть гарячі канали”, – розповів Маленков у своєму дописі.
Науковці з Києва детально вивчили європейську традицію системи опалення великих храмів у 19 столітті. Саме в той час у західних містах розпочали систематичний обігрів значних кам’яних соборів, оскільки до цього люди просто мерзли в них, як зазначає дослідник. Тоді з’явилася система повітряного опалення, яка отримала назву “калориферна”.
Принцип роботи був наступним: у підвалі храму встановлювали велику піч, яку топили вугіллям або деревом. Гаряче повітря підіймалося до “камери нагріву”, а під підлогою прокладали металеві або цегляні повітропроводи. Звідти гаряче повітря виходило через решітки у підлозі або на стінах, тоді як холодне повітря знову затягувалося в піч.
“У підлозі собору прокладали справжні “тунелі” для гарячого повітря. Великих храмах інколи будували кілька печей у різних частинах собору. У підлозі ставили декоративні чавунні решітки, які можна знайти і сьогодні у багатьох європейських соборах”, – додав науковець.
Варто зазначити, що церква Успіння Богородиці Пирогощої на Подолі, як і багато інших київських храмів, зазнала руйнувань у радянський період. Відновили її вже в кінці 1990-х років (1997-1998 роки). На цій локації збереглися стародавні фундаменти та склепіння, а рішення про їхню музеєфікацію було прийнято. Ліворуч від входу встановлено велику конструкцію, схожу на камінь, із написом.
“Але це зовсім не камінь – це металева конструкція, замаскована під камінь. З іншого боку конструкції є дверцята, які ніхто не бачить, або не звертає на них увагу. Вони законсервовані, і наразі ніхто не може сказати, що за ними. Можемо лише сподіватися, що там є хідник під піч”, – резюмував Роман Маленков.
Які знахідки зробили археологи біля Святої Софії і чому на Поштовій поки неможливо звести ТЦ
Зазначимо, що археологи нещодавно виявили тисячолітню знахідку неподалік стін Софійського собору у Києві. Мова йде про залишки апсиди (виступ будівлі, здебільшого півкруглого) ХІ століття. Відкриття стало сюрпризом для науковців і вже призвело до декількох цікавих знахідок.
Крім того, зазначалося, що під недобудованою спорудою ТРЦ на Поштовій площі, яка залишається закинутою з 2012 року, потрібно провести тривалі археологічні розкопки. Археологам потрібно заглибитись ще на 10 метрів, щоб впевнитись, що під площею, де планується будівництво, немає інших археологічних знахідок.
