Останній дерев’яний млин Київщини став пам’яткою: як громада перемогла чиновників

У селі Семенівка, що входить до Обухівської громади, вдалося відстояти унікальну для регіону архітектурну спадщину – дерев’яний водяний млин. Ця споруда – не лише останній уцілілий млин такого типу на Київщині , а й рідкісний зразок народної інженерної думки початку ХХ століття. У травні 2025 року млин офіційно отримав статус об’єкта культурної спадщини, таке рішення ухвалила консультативна рада Департаменту культури і туризму Київської ОДА.

Про перемогу, шлях до якої був складним, повідомила “Україна Інкогніта”. У березні 2025 року місцева влада фактично відмовилася захищати споруду, аргументуючи це її поганим станом і браком “видатної історичної значущості”. Ба більше, виконком Обухівської міської ради схвалив ідею приватизації млина та передачі його комерційній структурі.

Таке рішення викликало опір активістів і культурної спільноти. Петиція на захист млина, зібрана місцевими жителями, була проігнорована владою, але стала поштовхом для подальших дій. Ініціативна група звернулася до архітектора Анатолія Ізотова й історика Дениса Яшного, які підготували фахову картку об’єкта. Завдяки їхній роботі, а також публічній підтримці проєкту, консультативна рада обласного департаменту ухвалила рішення про охоронний статус млина.

Тепер на черзі – розробка облікової документації та внесення об’єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що відкриває можливості для його реставрації, охорони та потенційної інтеграції у туристичну мапу регіону. Попри втрати багатьох автентичних елементів, будівля зберегла основну архітектурну форму, частину внутрішніх дерев’яних конструкцій та унікальну прив’язку до ландшафту. Саме комплексний підхід до оцінки – поєднання історичної, соціальної й технічної цінності – і став основою для внесення млина до списку об’єктів культурної спадщини.

Млин у Семенівці – це двоповерхова дерев’яна споруда, зведена на початку ХХ століття з масивного бруса на кам’яному фундаменті. Його механізми приводилися в дію завдяки воді зі ставка, що утворений дамбою. Протягом багатьох десятиліть він був не просто виробничим об’єктом, а центром сільського життя, за даними дослідників, млин активно використовувався в радянський період як частина колгоспного господарства.

Прокуратура скасовує рішення Київради про забудову Батиєвої гори

Нагадаємо, столична прокуратура вимагає скасувати рішення міської ради про виділення під будівництво ЖК ділянки на території Батиєвої гори, що на Солом’янці. Земля, розташована по вул. Кондукторській, передавалася за “класичною” туалетною схемою, тобто орендар отримав її, як нібито власник маленької споруди, якої ще й ніколи не існувало на території. До того ж, ділянка є зсувонебезпечною, через це будівельні роботи на ній взагалі неможливі.

Також днями Інформатор писав про те, що один з визначних об’єктів нерухомості Києва, критий ринок-“шайбу”, готують до знесення. На споруді вже працюють будівельники, також віднедавна вона оточена зеленим парканом. Чотири роки тому її вже передавала під забудову Київрада, і тоді київська громадськість одностайно виступила на захист унікального критого ринку – причому цінність будівлі відмітили навіть за кордоном: тоді за збереження споруди висловилися у відкритому листі польські архітектори.

Джерело