Кияни підтримали петицію щодо збереження унікальної огорожі Байкового кладовища – вона зібрала навіть більше 6 тисяч підписів, необхідних для розгляду Київрадою. Втім, доля історичного паркану, який почали демонтувати у грудні 2024-го, ще не визначена. Міська влада вважає, що, по-перше, не вся огорожа має архітектурну та художню цінність, по-друге, жодне будівництво не ведеться – лише протизсувні роботи.
Петиція, що була створена відомим київським пам’яткоохоронцем Дмитром Перовим, висунула вимогу зупинити демонтаж історичного паркану та розробити проєкт її реставрації та відновлення. Наприкінці 2024-го старовинна огорожа з боку старої частини кладовища почала зникати просто на очах, аби змінитися на нову, виконану зі звичайної цегли та клінкеру.
“Під загрозою елементи об’єкту культурної спадщини – витончені ковані гратки, ліплений декор, символічні скульптури, написи інтегровані в стовпчики історичного цегляного огородження та цегляних порталів-брам. Все це нині ми ризикуємо втратити, адже капітальний ремонт, який тут запланувала дирекція кладовища, не передбачає реставраційних робіт”, – йшлося у петиції.
Коли ж у лютому вона набрала необхідну кількість голосів, почалася “подорож” по комісіях да департаментах. 17 лютого заступник Кличка Володимир Бондаренко дав доручення розглянути петицію іншому заступнику – Петру Пантелеєву. А вже наступного дня той дав свою відповідь і Бондаренку, і голові постійної комісії Київради з питань житловокомунального господарства Олександру Бродському, і очільнику комісії з питань збереження та захисту культурної спадщини Ярославу Федоренку – “пропонуємо не підтримувати”.
Як йдеться в листі від Пантелеєва, згідно паспортом об’єкта культурної спадщини “Огорожа з надбрамною церквою та порталами” на Байковому, не вся огорожа є таким об’єктом, а лише окремі її частини. Це, зокрема, надбрамна церква, Католицькі, Лютеранські та Старі Лютеранські ворота, пілони з траурними урнами та перелік секцій у різних частинах огорожі кладовища. А усе, що не увійшло до цього переліку, відповідно, не має архітектурної та художньої цінностей, тож, нема про що розмовляти та намагатися зберігти те, що є лише “історичним нашаруванням”.
“Роботи, що виконує Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” по об’єкту “Капітальний ремонт огорожі з виконанням протизсувних заходів на вулиці Байковій” направлені саме на збереження поховань та намогильних споруд, загроза руйнування яких виникла через значний тиск великих мас ґрунту з боку кладовища і не передбачає виконання будь-яких будівельних робіт на об’єкті культурної спадщини”, – йдеться у листі.
Втім, виявилося, не всі згодні з Пантелеєвим. 19 лютого Дмитро Перов повідомив, що постійна комісія з питань житлово-комунального господарства підтримала петицію щодо збереження історичного паркану, зокрема, шляхом його реставрації без заміни на нові елементи. Залишилося дочекатися, що скаже профільна комісія з питань культурної спадщини на чолі з Ярославом Федоренком.
На місці огорожі на Байковому кладовищі зводять капітальну споруду
Нагадаємо, Інформатор повідомляв, що в грудні біля головного цвинтаря у Києві почали капітальне будівництво. Роботи велися по вул. Миколи Грінченка – там облаштували будмайданчик і заклали фундамент та бетонну монолітну конструкцію. А документальні “сліди” ведуть до екс-голови Укртрансгазу Прокопіва. Причому йдеться про досить дивну схему – із легалізації “підземної будівлі”, яка, буцімто, була досить давно вже розташована під кладовищем та ділянкою вулиці.
А про розбирання старовинної огорожі навколо Байкового цвинтаря ми повідомляли на початку грудня. Демонтаж тривав, не зважаючи на те, що цегляний паркан, як і Байкове кладовище в цілому, має статус пам’ятки архітектури. Він складається з переплетення кованих металевих ґрат з фігурним орнаментом та цегляних стовпців з ліпним декором та ритуальними вазами і розташований на цьому місці з 1909 року.
