Передмістя Києва переживають справжній будівельний бум. На місці колишніх сіл та полів виростають нові житлові масиви, деякі з яких за розмахом більше нагадують справжні міста, ніж просто котеджні поселення. Приватні забудови з’являються швидше, ніж інфраструктура, яка мала би їх обслуговувати, а процес розвитку цих територій відбувається фактично без системного контролю.
І хоча попит на життя за містом залишається високим, проблеми, що накопичуються через неконтрольовану забудову, вже сьогодні стають відчутними як для мешканців області, так і для самих киян. Про це йдеться у дослідженні “Хмарочосу”, яке проаналізувало ризики, що несе це явище, та рішення для запоібгання негативних наслідків від нього. Плюси і мінуси розвитку “приватних міст” вивчали на прикладі різних проєктів, що реалізуються під Києвом.
Одним із прикладів є котеджне містечко Villaggo під Білогородкою. На площі у 20 гектарів тут уже збудовано понад 200 котеджів різного планування, де проживає близько 150 сімей. Містечко приваблює тишею та природою, але фактично не має власної інфраструктури – жителі змушені їздити до Білогородки у школи, садочки, лікарні та магазини. Прямого громадського транспорту поблизу немає, а без автівки пересування стає проблемою навіть для вирішення базових побутових питань.
Інший проєкт, O.Krasa на південній околиці Ірпеня, амбітніший за масштабами. Тут планують звести близько 600 будинків для 2000 сімей. Крім житла, девелопер обіцяє створити повноцінну інфраструктуру: школу, дитячий садок, медичний центр, бізнес-квартал, концерт-хол, набережну завдовжки 4,5 км. Весь простір містечка буде спроектований так, щоб усі необхідні сервіси були доступними пішки за 15 хвилин. Проте вся інфраструктура залишається приватною, а її завершення потребує ще кількох років.
Наймасштабніший приклад — Vlasne Misto неподалік Дмитрівки Бучанського району. Тут планується створення кластерного міста на 47 тисяч мешканців. Проєкт розрахований на 16 років будівництва та включає повний цикл автономного життя: 18 дитячих садків, чотири школи, два ліцеї, університет, бізнес-центр на 8 тисяч робочих місць, медичне містечко, центральний парк на 31 гектар, пляжний клуб, спортивні комплекси, власну енергетичну систему та вертикальну теплицю на 42 метри заввишки. Vlasne Misto прагне стати самодостатнім, однак офіційного статусу міста не має і залишається формально частиною кількох сіл Дмитрівської громади.
Транспортні проблеми, брак інфраструктури та відсутність реального самоврядування
Відсутність комплексного контролю породжує низку системних проблем. Насамперед нові містечка юридично не визнаються окремими населеними пунктами. Адже в українському законодавстві не має такого терміну як “котеджне містечко”.
“Котеджні містечка” можуть існувати лише як житлова забудова або в межах населеного пункту (у вигляді кварталів садибної забудови), або як садові товариства за межами населеного пункту (призначені для тимчасового перебування)”, – зазначив у коментарі для “Хмарочоса” заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КОДА Олег Стародубець.
Крім того, управління територією тут здійснюють приватні управляючі компанії, змінити які мешканці не можуть. Відсутність виборного органу самоврядування означає, що тисячі людей позбавлені можливості впливати на рішення щодо благоустрою, розвитку інфраструктури та навіть розв’язання побутових питань. За словами архитектора Олега Гречуха, контроль у цих котеджних містечках завжди залишається за управляючою компанією, яка на свій розсуд може встановлювати певні правила, штрафувати, приймати рішення у конфліктних ситуаціях.
Іншою великою проблемою є брак соціальної інфраструктури. Школи, садочки, лікарні або обіцяються в перспективі, або є приватними й дорогими. Натомість уже існуючі заклади у навколишніх громадах часто переповнені. Тож, магазини, лікарні, дитячі садки та школи мешканці мають шукати або в Києві, або у навколишніх “офіційних” населених пунктах. А через брак муніципального транспорту та великих відстаней більшість сімей не мають альтернативи власному авто.
І це тягне за собою ще одну проблему – транспортну. Без автомобіля мешканці багатьох котеджних містечок виявляються практично ізольованими: громадський транспорт або взагалі відсутній, або курсує нерегулярно. З іншого боку, щоранку тисячі машин спрямовуються в бік Києва, створюючи кілометрові затори на в’їздах до столиці. Хоча проблема не лише у приватному транспорті, а й у приміських маршрутках.
“Транспортні проблеми передмість створюють незручності і для транспортної системи Києва. Наприклад, приміський транспорт, за правилами, має довозити пасажирів до найближчої станції швидкісного транспорту, зазвичай це станція метро, і там висаджувати. Тобто далі люди повинні пересідати вже на міський транспорт і саме на ньому пересуватися Києвом. Однак приміські маршрутки так не роблять, а продовжують їздити містом, деякі ледь не до центру Києва. Таким чином вони забирають пасажирів у київського транспорту, як приватного, так і комунального, спричиняють додаткові скупчення людей на зупинках, впливають на завантаженість доріг тощо”, – зазначає транспортний планувальник та очільник компанії “ПроМобільність” Дмитро Беспалов.
Ще одним наслідком такої забудови стало розшарування простору. Багато котеджних містечок будуються як закриті поселення, оточені парканами і охороною. Мешканці таких комплексів безперешкодно користуються школами, лікарнями і дорогами навколишніх громад, але самі залишаються недоступними для сусідів. Це породжує не лише відчуження, а й нерівність у доступі до спільної інфраструктури.
Діалог області та столиці й відповідальність забудовників
Як виправити ситуацію? Насамперед нові містечка мають ставати інтегрованою частиною існуючих громад. Не анклавами за парканом, а повноцінними учасниками місцевого самоврядування. Паралельно забудовникам слід нести відповідальність за створення автономної інфраструктури: шкіл, лікарень, центрів зайнятості. Інакше передмістя перетворюватимуться на суцільні спальні райони без життя.
У стратегічній перспективі Київ та область мають об’єднати свої зусилля через створення офіційної Київської агломерації. Без спільного планування транспортної, соціальної та житлової політики стрімке розростання передмість ризикує стати загрозою для всього регіону. Київ уже сьогодні відчуває наслідки цієї неконтрольованої хвилі: затори, переповнені школи та амбулаторії, перевантаження інфраструктури.
Втім, навіть комунікації між столицею та областю наразі не вистачає. За словами начальника Управління транспортної інфраструктури КО “Київгенплан” Олексія Шаповалова, будівництво інфраструктури за межами столиці – зона відповідальності не київської влади, а місцевого самоврядування і саме воно має контролювати забудову передмість. А саме вона має будувати соціальну та транспорту інфраструктуру.
“Це ненормально, коли під Києвом усі школи й садочки переповнені, тому доводиться щодня возити дітей у столицю. Місцевій владі варто більше за цим слідкувати. Зрозуміло, що на 300 будинків зводити нову школу для місцевого самоврядування – не варіант. Тоді слід розробляти більш глобальний підхід, щоб централізовано будувати для кількох населених пунктів разом з котеджними містечками. Також можна робити привабливі умови для забудовників, щоб заохочувати їх облаштовувати більше інфраструктури та створювати нові робочі місця”, – зазначив посадовець.
Втім, область навіть не попереджає Київ про масштабні проєкти, які згодом даватимуть навантаження і на столицю. Хоча при цьому вона очікує на ініціативу та пропозиції саме від столиці. І не тільки пропозицій, а й грошей, адже у громад часто не вистачає коштів для розвитку власної інфраструктури.
Загалом, нові містечка під Києвом можуть бути шансом для розвитку, якщо їхнє зростання буде керованим. Але якщо держава і громади не візьмуть участі в цьому процесі, за кілька років столиця може опинитися в кільці стихійних міст, проблеми яких доведеться розгрібати всім разом.
У Василькові на Київщині збудують мікрорайон для маріупольців
Інформатор розповідав, що У місті Васильків в Обухівському районі на Київщині з’явиться великий мікрорайон для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої Маріупольської громади. Це перший в Україні пілотний проєкт по забезпеченню переселенців якісним соціальним житлом. Земельна ділянка під будівництво вже виділена Васильківською міською радою, за два роки тут мають оселитися 700 родин маріупольців. На території 2,6 га буде збудований мікрорайон з 10 будинків та соціальною інфраструктурою. Отримати тут житло зможуть близько трьох тисяч вимушених переселенців.
Також нещодавно Інформатор писав про те, що у Київській області планують побудувати сучасний завод із виробництва скла. Згідно з планами, там виготовлятимуть і надсучасне листове скло. Для реалізації цього проєкту меморандум про співпрацю підписали компанія NovaSklo та UkraineInvest.
