Садиба Заневича, зведена у середмісті Києва наприкінці ХІХ століття, є яскравим прикладом того, як можуть різнитися зовнішній та внутрішній вигляд. Днями Інформатор писав про заплановану реставрацію та комплексний ремонт будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 51А. На перший погляд, якщо дивитись “з вулиці”, споруда виглядає цілком пристойно. Але так здається лише тим, хто ніколи не навідувався до столичного Департаменту територіального контролю, який розташований у цьому будинку.
Один з відвідувачів цієї установи сфотографував дійсний стан будвілі, та передав світлини Інформатору. І це – якраз той випадок, коли зовнішність оманлива: насправді будівля потребує термінового ремонту. Судити про це можуть самі читачі: нині всередині історичної будівлі-пам’ятки можна побачити десь такі інтер’єри.
Відвідувач, який зробив ці фото для Інформатора, зізнався, що був шокований станом будівлі. Найглибше враження справляє стеля з тріщинами та дірками від відвалившихся частин. “Історичні” та численні шари штукатурки, що накопичились за майже 140 років життя споруди, більше не мають сили триматися.
“Натуральний кракелюр” захопив не тільки стелю, а й стіни. У деяких частинах, особливо навколо вікон, все обвалилося до історичної цегли. Вона, напевно, пам’ятає письменницю Зинаїду Тулуб, чи й саму Анну Ахматову, що вчилися тут на юридичному факультеті Вищих жіночих курсів.
Через тріщини в стінах будівля вражена грибком та пліснявою. Тож, чорні плями усюди дивують лише відвідувачів, а співробітники департаменту призвичаїлися ставити відерця, там де капає чи підтікає. Втім, під час сильних опадів і вони не рятують ситуацію.
Відтак, будівля потребує реставрації якнайшвидше, адже сюди з різноманітними питаннями звертаються кияни. Поки тут неможливо дотримуватися хоча б якихось принципів безбар’єрності. А якщо затягнути з ремонтом, саме відвідування ошатної зовні садиби стане небезпечною затією.
Що планується зробити у садибі Зиневича?
Інформатор повідомляв, що у Києві схвалили проєкт реставрації пам’ятки архітектури на вул. Богдана Хмельницького, 51А. Згідно з розробленою науково-проєктною документацією, передбачаються фасадні роботи, заміна внутрішніх інженерних мереж – від опалення до освітлення, підсилення існуючих зовнішніх та внутрішніх несучих стін. У цокольному приміщенні з’явиться найпростіше укриття і має бути забезпечений доступ до приміщень будівлі маломобільних груп населення.
Садиба на цьому місці відома з 1871 року. Тоді вона належала священику Софійського собору Заневичу, пізніше – графу Колонно-Чесновському, а з 1901 року — Г. Міхельсону. Будинок зведено у 1890-ті роки, у ньому працювали Вищі жіночі курси та знаходилася підпільна друкарня Київської організації РСДРП.
Також ми писали про те, що меморандум між КМДА та співвласниками садиби Зеленських, знесеної 19 липня 2024 року про відбудову будівлі, має чимало юридичних недоліків і в принципі не є обов’язковим до виконання винуватцями руйнування. Таку оцінку документа дав київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов, і загалом у КМДА погоджуються з нею. Втім, було водночас запущено і “план Б” з поясненнями строків та механізмів виконання меморандуму – через Громадську раду при КМДА. Відтак, на відновлення будинку має піти приблизно 3 роки.
