У Києві знову почався скандал навколо професора, викладача Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Микити Василенка. Якщо минулого разу, в лютому 2024-го йому закидали сексизм стосовно студенток, то зараз ситуація є дещо складнішою. В одному з інтерв’ю він висловився щодо українок загалом – і це висловлювання витрактували, як ганебне та образливе. Зрештою, від професора дистанціювалася навіть власна донька, очільниця видання “Лівий берег” Соня Кошкіна.
Що сказав Василенко, і як відреагувало суспільство
Міцну фразу Микита Василенко сказав в інтерв’ю Олександру Шелесту. Це журналіст, чиї Youtube-проєкти український Центр протидії дезінформації вважає криницею із проросійськими нарративами: він запрошує спікерами екснардепа Ігоря Мосійчука, колись титулованого економіста Олега Соскіна (нині він – автор яскравих фейків), “політтехнолога” Дмитра Корнійчука, якому ще в лютому 2024-го повідомили про підозру за поширення дезінформації про війну. Нещодавня ж розмова із Василенком зайшла про можливість появи в Україні іноземного контингента.
“Уявіть собі: щонайменше сорок тисяч чоловіків із грошима, “голодних” на жінок. Ті, хто не пройшов випробування фронтом, виховані на хороших європейських харчах. І сотні тисяч “голодних” українок, які не встигли виїхати з тих чи тих причин, чоловіки яких загинули на війні або отримали каліцтва”, – сказав Василенко.
Слова професора справили ефект бомби. Соцмережі вибухнули роздратуванням, причому Василенку дорікали й за попередні скандали. Студенти попросили про звільнення свого ж викладача. Ректор КНУ ім. Т. Шевченка, Володимир Бугров, пообіцяв “вжити заходів”.
А омбудсмен Дмитро Лубінець написав листа до МОН з проханням “здійснити державний нагляд”, а також пообіцяв звернутися до СБУ. Зрештою, Інформатор вирішив спитати в самого Микити Василенка про зміст його висловлювань, а також з’ясувати, чи готовий він до тривалого “розбору польотів”.
“Кампанія проти мене почалася з Росії”
– З приводу “голодних українських жінок” вже є ціла кампанія: її ведуть ваші ж студенти, долучилися ректор та цілий омбудсмен. Ви задоволені?
– Десять хвилин тому фахівці, комп’ютерники, мені надіслали підтвердження: кампанія почалася з Росії. З журналіста, що 10 років тому відверто працював на РФ – свідки є! – веде все російською мовою, спілкується російською, а зараз приховав свої координати, etc.
– Маєте на увазі Олександра Шелеста?
– Ні, ви що! Я оце з “Бабелем” спілкувався, там хлопчик, повний дилетант. Але я пригрозив судом – тож він написав більш-менш чесно. А тоді ще “Апостроф” передрукував, якийсь Швець. Не той, що… (головний редактор газети “Факти та коментарі” – Ред.), а інший. Сплагіатив з “Бабеля”, виходить… Але весь позитив прибрав, залишив негатив – за цю статтю вже можна спокійно подавати до суду. І ще “Українська правда” негатив написала. А це або проросійські медіа, або ті, чиї власники перебувають за межами України, налаштовані вороже до її керівництва. Та ж “УП” куплена відомим бізнесменом (Томашем Фіалою, громадянином Чехії, інвестиційним банкіром – Ред.)
– Поточню щодо Шелеста: ви його трактуєте, як “нашого” журналіста, чи “проросійського”?
– Збави боже! Росія ніколи не платить грошей. Я з Сашею познайомився, коли він був ще рядовим журналістом біля Василя Голованова. Ще не було ані революцій, ані війни. До того він працював на NewsOne (телеканал Віктора Медведчука, закритий РНБО ще 2021 року – Ред.) – мене туди запрошували в якості експерта, цінували за кмітливість та жорсткість. А я – “лівий”, причому до крайнощів. Навіть “червоний”, а не “рожевий”, як соціалісти. Мені з “Української правди” щодо Шелеста телефонували: сказали, Шелест – у “чорному списку”. Але тоді перевірили, виявилося, його у жодних переліках немає. Тож навіть Андрій Коваленко (керівник Центру протидії дезінформації РНБО – Ред.) не знайшов підступу, коли його перевірив.
Зазначимо: у березні 2024-го Центр протидії дезінформації присвятив Шелесту окрему публікацію, зазначивши, що його Tik-Tok акаунти поширюють російську дезінформацію та наративи, зокрема, щодо того, що саме Володимир Зеленський нібито хоче “заморозити війну”, він же є “маріонеткою Вашінгтона”, а в Україні відбувається “політичний розкол”. Крім того, його ресурси входять до переліку каналів, що ЦПД визначив, як “інструменти поширення ворожої пропаганди” спільно з Кібердепартаментом СБУ.
“Можливо, я вибачусь, але змісту це не змінить”
– Чи розумієте, у чому саме полягає претензія до вас? Висловлювання можна сприйняти, як сексистське.
– Я знаю, так. “Женщины, голодные до мужиков” – будь-який філолог уточнить цю фразу в суді. Можливо, нетактовно. Можливо, за це слово я вибачусь. Але зміст – ви бачите… демографічна ситуація може бути поліпшена. Ба більше: шановна Лібанова (Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи – Ред.) вчора заявила, що при відкритті кордонів за можливого заморожування військових дій наша ситуація стане просто катастрофічною, бо чоловіки поїдуть за жінками – “туди”, на Захід. Якщо нас зараз 25 мільйонів, то, за розрахунками Куща (Олексій Кущ, економіст) за 75 років нас буде нуль. Не вірите Кущу – повірте пані Ользі Богомолець (екснардепка VIII скликання, “БПП”): вона каже, що це станеться за 150-180 років. Але Богомолець виходила з того, що нас 42 мільйони.
– Але фраза не зовсім про це.
– Я сказав те, що сказав. Міг сказати, що завгодно – бо я взагалі дуже відверто висловлююсь. Я зараз їду в університет, а тоді – буду подавати в суд, тому, що мене будуть виганяти, це зрозуміло.
– Чекаєте, що ректор КНУ Володимир Бугров таки почне процес звільнення? Минулого разу була догана.
– Ну в нас мало почуття гумору, розумієте. За що я отримав догану? Я ж до студенток не залицявся, як зараз деякі медіа пишуть. Було два випадки: перший, коли під час повітряної тривоги я мав з 4 поверху спустити всіх студентів до сховища (а матюкаються ж так, що Янукович відпочиває), і залишилася одна староста, в навушниках, про щось кокєтствувала зі співрозмовником спиною до мене. Я взяв і її двома пальчиками постукав по плечу ззаду: кажу – “мала, вниз!” Вона кивнула й побігла. Другий епізод – коли дівка увірвалась через 20 хвилин після початку лекції, ні “здрасьті”, ні “до свіданья”, пролетіла й навіть дверей не закрила. Я кажу – “Сонечко, закрийте двері!” Все! Етична комісія університету більше нічого не знайшла. Виявилося, що “мала” – це сексизм, і “сонечко” – теж: мені сказали, що я принижую цим усіх інших. Взагалі, поняття “сексизму” в українській суспільній думці дуже дивно екстраполюється.
– Чітких норм – “ось так можна”, а “ось так – ні” немає, поняття розмите, але є певні рамки.
– Хай вони пишуть на мене. Заткнути рота Василенку можна було б чим завгодно. Що завгодно напхати! Ну, взяти елементарно: біля будь-якої воюючої армії збираються жінки. І в нас буде вихід: або записувати українцями тих дітей, або буде серія борделей підпільних… А далі почав працювати масовий психоз, і мені вже ставлять у докір, що я протипоставляю українських жінок росіянкам.
Я ж випускаю газету “Солдат”, єдину в країні військову газету; працюю в політиці. А тут найбільша кількість відгуків та реакцій – російські сайти. Ну, може, 20-25% буде. Вони й розігнали цю хвилю.
“Газету “Солдат” я видаю з героїчними колегами з ГУР”
– Що це за видання, хто його фінансує?
– Я газету видаю вже досить давно. Днями, до речі, вона полетіла to London – 12 сторінок на British English.
– До нашого посольства, генерала Залужного?
– У тому числі, хоч йому десяток (екземплярів) всього пішло. Хіба він англійською читає? – Пішло на військово-морські бази, я ж із розмахом дію. Потім мені з Британії перетелефонували, сказали в Амстердам відправить. Газета пішла в розголос.
– Омбудсмен Дмитро Лубінець збирається подати звернення до СБУ по перевірку. Що думаєте?
– Думаю, що давно вже мав потелефонувати до СБУ, аби сказати те, що вони й самі без мене знають. В мене матеріали через раз виходять через ГУР (Головне управління розвідки Міноборони України – Ред.), ви ж розумієте.
– Тобто, видаючи газету, ви співпрацюєте з ГУР?
– З героїчними колегами з ГУР. Вони мене не підтримують (фінансово – Ред.), в мене є маса інвесторів з іншої сторони. Зокрема, я англоман і дуже люблю англійців, “англоманів”. Відтак, із задоволенням піду до СБУ, покажу всі свої претензії та міркування, у тому числі з приводу цієї ситуації. А Лубінець взагалі є потужним чолов’ягою. Ви ж знаєте, що він був у Партії регіонів?
– В історії є різні герої.
– Є усі пояснення цій ситуації, у якій я опинився. До суду я буду подавати на тих, хто мене ображає реально. От на університет, до прикладу. І вони знають, що я подам. Соня Кошкіна від мене відмежувалася – так Соня Кошкіна мені й не треба, в мене є достатньо покровителів, які знають, що газета “Солдат” – це Василенко.
– А з Сонею Кошкіною взагалі не спілкуєтеся?
– Ну, як. У неділю – “ти жива-здорова?” – “Жива-здорова”. Так, щоб по-сімейному прийти в гості – такого немає. Ну, в мене ні з ким цього немає, окрім молодшого сина.
Мені 68 років, які тут чіпляння: деталі попереднього скандалу за участі професора Василенка
Нагадаємо, минулого разу професор Микита Василенко потрапив у скандал в лютому 2024 року, коли студенти КНУ ім. Т. Шевченка почали вимагати його звільнення за негідні висловлювання та, буцімто, спроби залицяння. Тоді Василенко відповів Інформатору, буквлаьно, фразою: “Мені 68 років, яке тут чіпляння?!” – а усі закиди спростував.
А у серпні у КНУ виник ще один потужний скандал. Тоді студентка поскаржилася на, нібито, домагання з боку професора Інституту біології та медицини. Сам Савчук у відповідь розповів, що родина дівчини нібито вимагала в нього кошти.
