Генплан Києва поступово “прогинають” під потреби забудовників, що хочуть зводити все нові й нові висотки. Сам по собі документ вже не є актуальним – більше того, перетворився на суто ритуальне явище, про яке ніхто вже не може говорити, як про позитивний для міста план розвитку. Між тим, у ньому закладені не лише стратегічні параметри – де у Києві має бути парк чи житловий квартал, а й більш тонкі елементи, скажімо, допустима поверховість споруд.
Про особливості Генплану Києва розповів в інтерв’ю виданню Великий Київ архітектор Микола Віхарєв. У столиці він відомий, зокрема, тим, що був автором проєкту першої черги ЖК “Тургенев”: під побудову другої черги влітку 2024 року якраз і знесли історичну садибу Зеленських, що спричинило грандіозний скандал у Києві. Відтак, цікаво почути “з перших вуст” про генеральний план міста: архітектор каже, що документ став ритуальним.
“У деяких місцях Індонезії є така традиція, коли раз на рік родичі викопують померлого, миють, одягають та говорять з ним, а потім знов на рік заривають. Це аналог гробків, коли у нас люди їдуть раз на рік на кладовище. От Генплан Києва – це такий труп, який раз на рік виймають, обговорюють, а потім знову закопують”, – запропонував метафору Віхарєв.
Архітектор зазначив, що за умов, коли забудовники щодня бажають зводити нові і нові висотки та отримувати ділянки під забудову, і Генплан поступово починають “прогинати” під запити великого бізнесу. Відтак, з великого і “магістрального” документу він стає чимось на кшталт виправовувального – під ті чи інші потреби.
“З мрії майбутнього ми скочуємо до реалізації якихось рішень. Натомість у нас є якась домашка, де всі з нею носяться. Ми всі щось там дискутуємо над цим Генпланом, нібито він є, нібито його нема. А фактично жодна людина не може мені сказати у приватній бесіді, а чому згідно цього Генплану завтра чи через 10 років Київ стане кращим. І це трагедія”, – додав Віхарєв.
Власне, місією Генплану, каже він, є покладання на папір бачення майбутнього розвитку міста. Саме у цьому документі, зазначає Микола Віхарєв, прописується, де у місті має бути парк, звідки починатиметься набережна, де забудова буде низької поверховості, а де – можна будувати “на повну силу”.
Чому ситуація з містобудівною документацією катастрофічна, і як її виправляє прокуратура
Нагадаємо, ще в грудні 2023 року Інформатор писав із посиланням на депутатку Анну Боднар, що ситуація з містобудівною документацією у Києві є катастрофічною. Чинний Генплан розвитку міста давно застарів, адже документу виповнилося майже 40 років. До того ж, протягом останніх 17 років Київрада прийняла тисячі рішень про розпорядження земельними ділянками, що йдуть врозріз Генплану. Ще один документ, що мав би регулювати розвиток Києва, історико-архітектурний опорний план, перебуває на стадії проєкту.
Також ми розповідали, що київські прокурори вже почали скасовувати рішення Київради, якими та надає дозволи на забудову територій. Зокрема, йдеться про лівобережжя міста, на Воскресенській промзоні. Йдеться про зупинку схеми із затвердженням “ДПТ” – детального плану території, “місцевого” за своєю сутністю документу, яким депутати порушили законодавство, змінивши функціональне призначення земель.
