На київських маркетплейсах з’явилася просто навіжена послуга – “гроботерапія”. Її сенс полягає в тому, що клієнтам пропонують влаштувати їхні похорони задля того, щоб ті переглянули пріоритети й наново відчути смак до життя. Все взаправду: і домовина, й жалоба, і розпачливі промови від друзів та родичів, а у “повному” пакеті послуг буде ще й священник (звісно, актор), можуть і прикопати.
Коштує це недешево, але інакше й бути не може. Втім, виявилося, що оголошення – жартівливе. Але й дещиця здорового ґлузду в подібному психологічному перезавантаженні дійсно є. Інформатор з’ясував, хто й навіщо розмістив це оголошення.
Заколочена домовина, батюшка й пиріжки
Наприкінці жовтня на одному з безкоштовних майданчиків для оголошень у Києві з’явилася пропозиція “гроботерапії”. Починається вона в кумедно-акцентованому стилі, як запрошення до відвідин гуртка Свідків Єгови чи сеансу екстремальної психотерапії: мовляв, є проблема, є й вирішення.
“Ваше життя позбавлене сенсу? Все набридло? Люди бісять, а кожен день перетворюється на сіру рутину? Вважаєте, що вас нічим здивувати? – Виклик прийнятий! Відповідь – гроботерапія. Інсценуємо ваш похорон. В нас є все, щоб ви відчули себе щасливим покійником”, – пишеться у оголошенні.
Далі перелічуються “принади” – можна просто полежати у домовині, яку для реалістичності ще й заб’ють цвяхами. Родичів і друзів попросять висловити шану, прочитавши некрологи. Ще й поминки з пиріжками влаштують. По бажанню до домовини прийдуть плакальниці, і навіть “батюшка” – зважаючи на те, що справжній священник навряд чи згодився б взяти участь у “фейковому” похованні, йдеться про акторів.
У більш “навороченому” варіанті поховання клієнта не просто заб’ють цвяшками у домовині, а й віднесуть її на імпровізований “цвинтар”, ще й опустять до могилки, і навіть прикопають землею. Оголошення обіцяє, що “цей досвід клієнт ніколи не забуде”. Дійсно, пропозиція настільки божевільна й навіжена, що годі й говорити. На перший погляд це так. Але Інформатор поспілкувався з авторами цієї ідеї, і насправді в “терапії домовиною” є й цілком раціональні зерна.
Ідея з’явилася, бо від напруги й страху “кукуха їхала”
Отже, ідея “гроботерапії” в Україні належить групі творчої молоді. Себе вони називають “ентузіастами”, які хочуть зцілювати людей і допомагати їм у найважчі часи своєю творчістю, яскравими емоціями, чи й реальною терапією. Вперше ідея прийшла до них півтора роки тому – тоді шибайголови навіть відзняли декілька роликів з домовиною, яку катали Києвом на колесиках і на даху автівки.
“Відео – наше: були й професійний режисер, і камера. В принципі, це був жарт, який вийшов вже далеко за межі жарту: на той момент це було не надто актуально для людей, тоді вирішили й не починати. Але якщо зараз знайдуться бажаючі, то – в нас є ціла команда, яка могла б зорганізувати інсценування похорон”, – розповіла Інформатору пані Юлія, якій і належить ідея “терапії”.
Проєкт – не комерційний, а творчий. Починався він, як зйомки жартівливого відео взимку 2022-го, коли кияни ще не звикли до постійних знеструмлень, а кожного дня було чутно вибухи. Тож молодь знайшла розвагу: лежати у домовині, як своєрідний виклик небезпекам війни.
“Пам’ятаєте, як було на початку. Від жаху та невідомості просто “кукуха їхала”. А ми знайшли цей спосіб посміятися над страхом смерті – через творчість. А тоді одна з нас, вона є на відео, дружина військовослужбовця, він з 2014 року служить, вирішила піти трохи далі. Вона якраз проходила реальну терапію, і, порадившись зі своїм психотерапевтом, – усвідомлено пережила цей досвід. І що думаєте – вона жила в постійних страхах, очікуванні. А у підсумку отримала внутрішній ресурс: жити далі, побачити себе під іншим кутом зору”, – розповідає Юлія Інформатору.
Лихого справить заступ та лопата: кому й навіщо це потрібно
Далі була хвиля “хейту”: ідею піддали обструкції, перформанс “не зайшов” київській спільноті, наляканій повномасштабною війною. Надто вже коротка дистанція від бутафорської домовини до реальної. Реальна, до речі, взяла участь у ще одному перформансі – який навіть претендував на приз від одного з провідних арт-центрів столиці та України загалом. Зрештою, тепер ідея незвичної терапії виринула знову: минув час, кажуть ініціатори, і перший шок від війни вже пройшов.
“Тепер є і команда, і ідея. Вона йде трохи далі від звичайних похорон, “сумних”, де усі плакатимуть за людиною. Можна ж влаштовувати і похорони-буффонаду, бурлеск, у стилі Ріо-де-Жанейро, з розкиданими грошима й квіточками. Єдине, чого бракує, – це стартовий бюджет: грошей коштує і документальне оформлення, і юрист, який укладе типовий договір (там обов’язково треба прописати: сам клієнт розуміє ризики і несе відповідальність), участь акторів, і, зрештою, хтось та й має викопувати ті могили”, – каже Юлія.
Та головне – психологічний терапевтичний ефект. Причин скористатися ефектом від процедури декілька: це страх смерті, депресивні стани чи апатія, втрата сенсів. Чи й просто жага задовольнити адреналінову залежність. При цьому у команді обов’язково має бути фахівець, який оцінить стан клієнта, щоб процедура не нашкодила йому, погіршивши стан. Юлія порівнює процедуру з тією, на яку зголошуються ті, хто звертається до індійських практик, зокрема, стоянням на цвяхах. Це боляче, але це одночасно й подолання.
“Ви думали, що переступити через себе не зможете, але ось, змогли! Чи просто провести 4 години у домовині, без мобільного зв’язку, без можливості постукати, щоб випустили, наодинці зі своїми думками, у стані страху? – Це сім кол пекла! І коли людина це пройде, зустрінеться з самою собою, подолає себе, – це буде шокова терапія, яку вона ніколи не забуде”, – каже вона.
До речі, подібна “терапія” є у деяких розвинутих країнах світу. У Японії її вже понад десятиліття застосовують до потенційних самогубців, мовляв, приходьте, як хочете вкоротити віку, полежати у домовині: якщо не полегшає – робіть, що задумали. Схожі поховання влаштовують і у Південній Кореї – з 2012 по 2019-й “послугою” скористалися понад 25 тисяч осіб. Там “симуляція смерті” має такий самий задум – навчитися більше цінувати життя.
Київ пропонує соціальну адаптацію для військових та супровід школярам під час інклюзивного навчання – інші послуги
Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що у Києві діє послуга з соціальної адаптації для військовослужбовців та їхніх рідних. Це процес надання військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, також звільненим військовослужбовцям допомоги у вирішенні питань щодо профорієнтації, перепідготовки та працевлаштування в ринкових умовах.
Також ми писали про те, що у Києві з’явилась важлива соціальна послуга – супровід під час інклюзивного навчання. Адже безбар’єрність – це не тільки про пандуси та ліфти, а й забезпечення комфортного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. А це потребує надання допомоги в пересуванні, самообслуговуванні, комунікації, харчуванні, орієнтації у просторі. І, звісно, забезпечення безпеки дітям під час перебування чи то в школах, чи в дитсадках.
