Київська міська рада розглядає новий проєкт рішення, спрямований на захист міської фауни. Документ передбачає щорічне розміщення штучних гніздівель у столичних парках – зокрема, для синиць, шпаків, мухоловок, кажанів і навіть сов. Ініціаторкою проєкту стала депутатка Київради Олеся Пинзеник.
Як зазначається у пояснювальній записці, популяція птахів у Києві протягом останнього десятиліття значно скоротилася. Це пов’язано з активною забудовою міста, вирубкою старих дерев, надмірним косінням трави та знищенням природних місць гніздування. Через це, до речі, зростає кількість шкідників, зокрема, мінуючої молі, яка нищить київські каштани – один із символів міста.
Проєкт рішення передбачає:
- щорічне вивішування до 1 квітня гніздівель для різних видів птахів та кажанів, з дотриманням норм щодо висоти, відстані та кількості;
- обмеження на вирубку або пошкодження дерев і кущів, якщо на них можуть бути гнізда, мурашники чи боброві загати;
- залучення учнів шкіл до встановлення гніздівель у межах нової освітньо-екологічної програми;
- включення нових заходів до міської екологічної програми на 2022–2025 роки;
- щорічне звітування перед екологічною комісією Київради.
Підтримку ініціативі висловив Національний природний парк “Голосіївський”. У своїх рекомендаціях вони зазначають, що гнізда слід розміщувати у залежності від типу деревостану: у високоповнотних лісах – поблизу галявин і узлісь, у низькоповнотних – рівномірно рядами. Також пропонується застосовувати індивідуальний підхід до кожного парку залежно від площі, видового складу та рівня рекреаційного навантаження.
Цікава особливість піклування про птахів у виконанні Київради: передбачається, що жодних додаткових витрат для цього не знадобиться, і для екологічної програми депутати вже знайшли “вільні руки”. У випадку ухвалення проєкту місто не понесе додаткових бюджетних витрат – реалізація заходів здійснюватиметься, як зазначено, “в межах наявних ресурсів”. Крім того, частина проєктів передбачає залучення школярів та громадських екологічних організацій.
Для кожного птаха – своя норма
Загадкова фраза “гнізда слід розміщувати у залежності від типу деревостану” нічого не каже пересічному киянину. Але інформація про це дійсно цікава – якщо хтось з читачів Інформатора побажає приєднатися до проекту або вирішить самостійно зробити будиночок для якихось птахів. У рекомендаціях йдеться, що у високостовбурних деревостанах дуплянки краще розвішувати поблизу узлісь, галявин, вздовж просік і доріг. В низькостовбурних – можна розвішувати рівномірно рядами через 25-30 м.
Шпаківні розвішують на відстані 2-3 м, при цьому вхідні отвори слід направляти в різні боки. Напрямок входу в дуплянки для інших птахів – у протилежний від пануючих вітрів бік, краще на схід або на південь. Висота розвішування 3-6 м, але у людних місцях бажано вище.
Треба враховувати, що найменша відстань між дуплянками для мухоловок має бути 50 м, горихвісток – 70 м, підкоришника – 100 м, крутиголовок – 200 м, сов – 500 м. Синичники вивішують по 2-3 на відстані 10 м один від одного, шпаківні, галчатники по 5-8 на відстані 2-3 м. Загальна кількість дуплянок на 1 га не має перевищувати 10-20 шт, оскільки при більш високій щільності населення птахам буде важко вигодувати своїх пташенят.
Загалом на території міських парків, де немає підліску, достатньо вивішувати 10-15 шпаківень на 1 га (на висоті 8 і більше метрів) та 6-7 синичників (на висоті 5-6 м). Від 3 до 5 будиночків для кажанів на 1 га також буде цілком достатньо, за умови розміщення їх у найбільш віддалених від факторів турбування місцях, та у великих за площею парках.
У Чорнобильській зоні зафіксували рекордне стадо оленів: метод підрахунку вас здивує
Як повідомляв Інформатор, весняний перепис тваринного світу приніс добрі новини – копитних стає більше, і вони активно освоюють нові території. Цього року науковці зробили просто неймовірне відкриття – вони нарахували аж 23 благороді олені в одному стаді. Це найбільше, ніж біологи будь-коли бачили за всі роки спостережень.
Коней Пржевальського в заповіднику також стало більше, і це не може не тішити. Їхня популяція зростає. А от з європейськими лосями ситуація інша – їх, на жаль, стало менше.
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику розповіли, як рахують тварин. Звісно, співробітники не бігають лісом з блокнотиками – виявляється, є хитрі методи. Один із них – підрахунок, скажімо так, “слідів життєдіяльності”, офіційна назва – метод обліку за екскрементами.
Також Інформатор розповідав, що в Києві 5 квітня відбувся головний захід весняного двомісячника з благоустрою – загальноміська толока. Участь у прибиранні взяли понад 8,5 тис осіб. За попередніми оцінками, вдалося зібрати понад 11 тис кубометрів сміття, вивезених за допомогою майже 250 одиниць техніки. Також висадили близько 3 тис зелених насаджень — дерева, кущі та квіти з’явилися на оновлених ділянках у парках і скверах.
