Житній ринок, що є однією з найвпізнаваніших будівель Подолу, нарешті отримав охоронний статус. Дослідження його “цінності”, щодо якої міська влада тривалий час мала сумніви, виявилися успішними. 24 липня 2025 року було ухвалено документи, згідно з якими Житній ринок отримає статус памʼятки архітектури місцевого значення, хоча деякі формулювання в них викликають занепокоєння у представників охорони пам’яток.
Житній ринок у Києві отримав важливий документ – на черговому засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини було підтримано облікову документацію на нього, повідомив Департамент охорони культурної спадщини. Найголовніше, це означає, що тут можна проводити лише реставраційні роботи. За словами депутата Київради Євгенії Кулеби, яка активно долучилася до кампанії захисту ринку, цей статус має убезпечити його від знесення чи повної реконструкції.
“Документацію розробив Департамент охорони культурної спадщини, але також свою роботу виконали громадські організації, зокрема “Спадщина”, а також окремі кияни та представники бізнесу. Усі молодці. Звичайно, інвестору буде важче: реставрація завжди є дорожчою та більш складною, ніж інші роботи. Незалежно від того, чи інвестуватиме місто, чи хтось інший, але ми точно збережемо ринок для киянок та киян”, – відзначила Євгенія Кулеба.
Протягом кількох років – активісти підрахували, що щонайменше шість років – громадські організації, фахівці та активні містяни вимагали зберегти Житній ринок як цінний зразок модерністської архітектури та справжню перлину Подолу. Ухваленню позитивного рішення передувало спеціальне обстеження будівлі, яке було проведено після того, як у липні Департамент охорони культурної спадщини КМДА спершу відмовився надати ринку охоронний статус. На виїзному засіданні фахівці дослідили саму споруду, її підземну частину та територію навколо, після чого документацію доопрацювали з урахуванням усіх зауважень.
Житній ринок є однією з ключових памʼяток модерністської епохи в Києві. Його архітектура базується на принципах функціональності, простоти форм та новаторських інженерних рішень.
“Споруда є етапним твором, що визначає рівень розвитку архітектури, інженерії, будівельних конструкцій та техніки будівництва останньої третини ХХ століття в Києві (й Україні в цілому). Вона є також відмінним прикладом синтезу мистецтв в архітектурі українського модернізму: монументальне панно на фасаді авторства відомої художниці Ірини Перової належить до рідкісних прикладів художнього металу в декоруванні фасадів”, – зазначили у Департаменті охорони культурної спадщини.
Проте навіть після отримання статусу в документації залишився пункт, який викликає занепокоєння у захисників об’єкта. Йдеться про можливість “уточнення предмета охорони” під час проведення робіт – цей абзац було включено до документації 24 липня. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов пояснює, що це формулювання дозволяє змінювати чи взагалі демонтувати окремі частини споруди, якщо їх визнають аварійними. Саме тому активісти наполягають на скасуванні цього пункту з документації.
“Наприклад, потрібно дослідити ванти. Одна стропа пошкоджена. Якщо буде потрібна заміна – вилучимо з предмета охорони. Щоб змінити вант, потрібно розібрати дах. Його також вилучаємо з предмета охорони і так далі. Наскільки вистачить фантазії та/або совісті”, – навів приклад наслідків сумнівного пункту Дмитро Перов.
Однак, незважаючи на це, ухвалення документації вважається важливим кроком до збереження ринку. Як зазначає в коментарях історик Галина Денсиенко, наступним етапом є експертна рада Міністерства культури, яка є консультативно-дорадчим органом. Саме вона після розгляду документації на об’єкт пропонує рішення про надання Житньому ринку статусу пам’ятки.
Як Житній ринок раніше “прокатили” з охоронним статусом, і хто прагне отримати його у своє розпорядження
Нагадаємо, 3 липня Інформатор повідомив, що Житній ринок, одна з найпомітніших споруд Подолу, офіційно залишився без охоронного статусу. Отже, подальші дії щодо цього важливого для Києва обʼєкту знову “зависли у повітрі”. Остання інстанція, на яку покладає надії суспільство, – це Мінкульт, що має повноваження надати ринку статус об’єкту культурної спадщини та вберегти його.
А наприкінці січня, коли протиріччя між усіма зацікавленими в експлуатації Житнього ринку групами загострилися, Інформатор підготував великий матеріал про всіх, хто має інтерес до цієї споруди. Виявилося, що контроль над нею бажають отримати кілька потужних груп впливу – одна з них належить оточенню київського міського голови, інша – серед нових бізнесменів з інвестфондів. Фактично, битва відбувається між ними, а всі обставини (і “робоча група” КМДА, і проект постанови від депутатів Київради про продаж) слугують піар-інструментами обох груп впливу.
